??☘️?????☘️?
“ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – ПОЕТ ЛИЦАРСЬКОЇ ГІДНОСТІ І ПРАВДИ”
( 8.08.1834р. – 11.01.1888р)
??☘️?????☘️?

??”Я наш народ цілим серцем люблю,
і душа моя віщує, що його велика доля жде”.??
Юрій Федькович.

8 серпня 2024 року виповнюється 190 років від дня народження видатного українського письменника, публіциста, діяча національного відродження на Буковині, співця гуцульського краю, народного митця, великого майстра повістей і новел, творця дитячої і народно – популярної літератури, захисника народної української мови, української школи, популяризатора пісень, казок, легенд Буковини – Юрія Федьковича!
Він – один із когорти найталановитіших українських письменників. Із його ім’ям нерозривно пов’язані зародження української літератури на Буковині, розвиток всього українського письменства.
Народився Юрій Федькович 8 серпня 1834 року в гірському селі Сторонці – Путилові. Тепер селище міського типу Путила.
Письменник змалку виховувався в українському середовищі, серед гуцулів – гордих, нескорених мешканців гір, в оточенні чарівної природи Карпат.
Складним і нерівним був його життєвий шлях, бо такою була і сама епоха, в якій він жив.
Народився письменник в родині небагатого спольщеного шляхтича-службовця Адальберта Федьковича. Мати походила з сім’ї українського священика.
Навчався грамоти у свого дядька в селі Киселиці.
Коли хлопцеві виповнилося 12 років, його віддали на навчання до нижньої реальної школи у Чернівцях. Ця школа була німецькою, що дозволило Федьковичу досконало оволодіти цією мовою. Тому його перші твори були написані по німецьки.
У зв’язку з переслідуванням брата і матері за участь у повстанні Лук’яна Кобилиці, тікає до Молдавії. Там працює наймитом у землеміра, потім в аптекаря.
Починає писати вірші німецькою мовою.
Упродовж усього життя займався самоосвітою.
В 1952 році Юрій Федькович повернувся до Чернівців, де батько віддає його на військову службу.
Десять кращих молодих років довелося йому прослужити в ненависній австро – угорській цісарській армії, відчути всю жорстокість соціального і національного гніту.
Саме про це, під час служби, він пише вірші ” Нічліг”, поеми “Новобранчик”, ” Дезертир”, баладу “Довбуш”, написав перший прозовий твір ” Люба – згуба”, бере участь в журналі ” Вечерниці”.
Понад 10 років прослужив у війську. Повернувся звідти з підірваним здоров’ям.
В 1962 році Юрій Федькович вийшов у відставку і оселився в рідному селі Путилові,
працював (війтом), був шкільним інспектором Вижницького повіту.
Написав багато поезій, віршів, оповідань.
Його перу належать оповідання “Кобзар і жовняри”, “Три, як рідні брати”, “Сафат Зінич”, “Побратим”.
В 1866 році написав і надрукував вірш “В день скону батька нашого Тараса Шевченка “, обирається сільським старостою.
А в 1867 році селяни висувають Юрія Федьковича кандидатом у депутати до Буковинського сейму.
У м.Коломия виходять дві збірки поезій, а також працює над перекладом “Слова о полку Ігоревім”.
Випустив твори “Керманич”, “До Данила Млаки”, продовжує боротьбу за поширення народної освіти.
Юрій Федькович виявляє велику зацікавленість щодо видання української газети у Чернівцях.
Стає редактором української газети “Буковина”, в якій друкував і власні твори.
Дитячі казки, байки та жарти Юрія Федьковича повчальні. Кращими серед них є такі твори: “Від чого море солоне”, “Бідний Михамь”, “Хлопчик, сирота і його котик”, “Бідолашко”.
З нагоди відзначення 190 річниці від Дня народження Буковинського
письменника – Юрія Федьковича, у сільській бібліотеці розгорнуто книжкову виставку “Юрій Федькович – поет лицарської гідності і правди”, де читачі мають змогу познайомитися з кращими творами письменника, а також більш розгорнуто дізнатися про сторінки життя і творчості нашого Буковинського Соловія!
Твори Юрія Федьковича – безцінний скарб!
Тож, читаймо, вивчаймо золоті перлини великого Буковинського Кобзаря!!!
Юрій Федькович – глибоко – народний митець, письменник – патрiот, який піднімав у своïх творах важливi громадськi проблеми.
Іван Франко називав Юрія Федьковича “Буковинським Кобзарем”.
Письменник залишив нам велику і багатогранну спадщину: більше як триста поетичних, прозових, драматичних і публіцистичних творів, кращі з них принесли Юрію Федьковичу заслужене визнання, а також світлу і добру пам’ять про себе.
Основні теми і образи своїх творів письменник брав із життя народу, показуючи поміщицьку експлуатацію селянства, він мужньо стає на бік скривджених і обездолених.
Письменник пробуджував любов до України, кликав сильних на подвиги, уселяв у слабких надію й віру на краще майбутнє України.
Помер Юрій Федькович 11 січня 1888 році в м. Чернівцях.

? В 1945 році, в м. Чернівцях засновано літературно-меморіальний музей із філією в селі Путилі.
? Поблизу філії музею встановлено бюст Юрія Федьковича в 1985 році.
?Пам’ятники споруджено в селі Путилі, в 2004році,
і в м. Чернівцях, в 2014 році.
? Ім’ям письменника названо Чернівецький університет, з 1989 року.
?Засновано іменні премії: 1994 від Чернівецької міської ради та 2014 від Чернівецького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта”.

?☘️???
” Роздуми біля пам’ятника Юрію Федьковичу”

Зійшов ти з гір і став у сквері,
У бронзі, золоті ти став.
І ти відкрив мені ті двері,
Ті двері книги, що писав.
І тую книгу я читаю,
І сам у гори мовби йду,
Сторінки книги я гортаю,
Допоки правди не знайду.
Бо ти писав, творив для люду,
Ти бідних словом захищав,
Ходив ти скрізь, ходив повсюди –
Крупинки творчості збирав.
Твої пісні, твої співанки
Лунають досі на верхах,
Вони стрічають світлі ранки
На тих путильських берегах.
І чую звуки я трембіти,
І чую голос солов’я.
Тебе шанують і дорослі, й діти,
Шанує вся гірська земля.
Зійшов ти з гір і став на розі,
І я вклонитися прийшов
До постаменту при дорозі,
Бо твою правду я знайшов.

М. Ревуцький

?Читати і шанувати Юрія Федьковича – це значить шанувати рідну мову, культурні надбання українського народу та Буковинського краю!???
?Твори Юрія Федьковича – безцінний скарб!
Тож, читаймо, вивчаймо золоті перлини великого Буковинського Соловія!??