Гіркий плач дитини над могилою батька летить у небо… Там стільки розпачу, страху і жалю… Скільки ще того болю українцям треба пережити, щоб все це закінчилося? Йдуть у небуття кращі: чесні, віддані, сміливі.

Окнянська громада провела в останню земну дорогу свого захисника – Олега Олеговича Василевського.

Воїн мужньо захищав Україну від окупанта на Донецькому напрямку, де 6 липня 2025 року в районі населеного пункту Веселе Поле його життя обірвала ворожа куля.

Дорога до села Флора, де проживає родина захисника встелена квітами, односельчани, від малого до старого, на колінах зустрічають траурну процесію, а коли вже на кладовищі прощаються – всі плачуть…

Олежка, так називали в селі чоловіка, був безвідмовним, щирим і добрим. Про нього тільки щирі слова, про нього – тільки позитив. Безмежно жаль, що земне життя чоловіка завершене, що ворог, який нищить усе українське на нашій рідній землі і вбиває кращих людей, забрав у цього чоловіка життя і посиротив дітей, залишив вдовою дружину, вічного болю завдав мамі…

…Наш Олежка – це про Героя захисника, це про життя, про повагу до односельців, про його постійне бажання допомогти всім, хто того потребує,- кажуть флорани. Це надто болісна втрата.

Щоб гідно провести захисника в останню дорогу зібралися рідні, друзі, побратими, представники Окнянської селищної ради. Усі присутні віддали належну шану захиснику, який доєднався до лав небесного війська.

-Із великим сумом та співчуттям ми проводжаємо в останню путь нашого Героя – Олега Василевського, і дійсно, бракує слів, аби хоч якось зарадити та заглушити пекельний біль мами, дружини, дітей, сестри і брата. В ці важкі хвилини – ми молимося за світлу душу молодого патріота, який навіки залишиться у нашій пам‘яті та серцях, адже він віддав своє життя за кожного з нас, – каже, звертаючись до присутніх, секретар Окнянської селищної ради Олена Артьомова. -Вся наша громада сумує і висловлює щирі співчуття родині. Тримайтеся. Дякуємо за сина Героя.

Настоятель парафії «Всіх Святих землі української» Православної Церкви України, військовий капелан, протоієрей МИХАЙЛО БАЗИЛЬКО відспівав загиблого і промовив молитовне слово.

У своїй промові священнослужитель наголосив на важливості пам’яті про новітніх героїв і на тому, як молитва єднає живих із тими, хто відійшов у вічність: “Сьогодні ми бачимо перед собою жертовну любов, яку проявив до кожного з нас воїн Олег. Він показав не лише мужність і стійкість, а й дав нам приклад того, як маємо любити своїх ближніх. Ми повинні пам’ятати наших героїв не лише в розмовах, а насамперед у своїх щирих молитвах. Через молитву ми проявляємо свою любов і вдячність до тих, хто віддав своє життя за нас”, — зазначив отець Михайло.

-Олег був гарною людиною, доброю. Він – з тих хлопців, які б мали піднімати цю країну, обробляти цю землю, відбудовувати… А ми, на жаль, їх хоронимо…, – каже побратим Олега.

Поховали воїна Олега Василевського з усіма військовими почестями на кладовищі села Флора.

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ І ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ, ЯКІ ПОКЛАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ НА ВІВТАР БАТЬКІВЩИНИ!

…І щоб ніколи не плакали малолітні діти над могилами батьків Героїв, навіки втративши батьківське плече і підтримку. Ніколи…

СЛАВА УКРАЇНІ!