Арсен Деркач. Йому було неповних 19 років, коли він віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його шлях, хоч і короткий, став символом незламної мужності та жертовності. Кожне слово, що описує його життя – Сопів, Коломийська перша школа, Острозька академія, «Азов», Донеччина, Алея Слави – це цеглинка у фундаменті нашої спільної пам’яті про Арсена Деркача, справжнього Героя України. Його ім’я навічно вписане в історію як приклад безмежної любові до Батьківщини. Він був тим, хто не міг стояти осторонь, коли рідна земля горіла від ворожих обстрілів.Арсен народився у Сопові, зростав, навчався у першій школі міста Коломиї, де проявив себе як обдарований учень. Згодом він вступив до престижної Острозької академії, де його майбутнє здавалося світлим і багатообіцяючим. Він був розумною, глибокою та щирою людиною, надзвичайно дисциплінованою та цілеспрямованою. Проте, Арсен Деркач не міг сидіти у спокійних навчальних аудиторіях, коли Україна потребувала захисту. Замість комфортного життя, він обрав шлях воїна, ставши до лав захисників.Він прийняв доленосне рішення приєднатися до 6-го батальйону спецпризначення «Азов», обравши для себе нелегку, але гідну долю оператора-навідника. Саме на Донеччині, на полі бою, де стільки разів проливалася кров українських захисників, Арсен Деркач зустрів свою смерть. Ця земля, що бачила стільки горя, знову відчула біль втрати, ніби вперше. Його загибель – це невимовна трагедія для всіх, хто знав Арсена Деркача, і для всієї України.У нього залишилися батьки, брат, бабуся, дідусь та друзі, для яких його втрата створила порожнечу, яку вже нічим не заповнити. Проте, пам’ять про Арсена Деркача та його подвиг залишається надзвичайно глибоким слідом у серцях, у національній пам’яті, у всьому тому, за що він боровся. Його боротьба за вільну Україну, за мирне майбутнє наших дітей, є найвищим проявом героїзму. Цей молодий воїн віддав найцінніше – своє життя – заради нашої свободи.Вічна пам’ять та слава Арсену Деркачу – Герою, який завжди житиме у наших серцях!