У другому кварталі 2025 року Росія зафіксувала найнижчі квартальні доходи від продажу викопного палива з моменту повномасштабного вторгнення. Ця тенденція спостерігається, незважаючи на загальне зростання обсягів експорту на 8% порівняно з першим кварталом того ж року. Аналітики зазначають, що падіння доходів від російського викопного палива склало значні 18% у річному обчисленні, що свідчить про ефективність міжнародних санкцій та ринкових механізмів впливу.

Скорочення експорту російського викопного газу до країн Європи є одним із ключових факторів, що впливають на доходи Росії від палива. У другому кварталі 2025 року цей спад поглибився, особливо після припинення транзиту газу через Україну. Загальний місячний експорт природного газу зменшився з 3,32 млрд кубометрів у квітні до 3,01 млрд кубометрів у червні, демонструючи падіння на 9,4% порівняно з попереднім кварталом. Водночас, варто відзначити зростання закупівель російського ЗПГ Бельгією на 12% у червні, що становить близько 300 млн євро.

Важливим аспектом, що впливає на російський паливний експорт, є збільшення частки танкерів країн G7+ у перевезеннях російської нафти. У червні понад половина морського експорту нафти з Росії здійснювалася за допомогою цих суден, що на 6 відсоткових пунктів більше, ніж у травні. З січня частка G7+ у транспортуванні російської нафти зросла з 36% до 56%. Цей факт підкреслює складність контролю за дотриманням цінової стелі на нафту та потребу в посиленні механізмів моніторингу.

Проблема так званого «тіньового флоту» залишається гострою. У червні 2025 року 435 суден використовувалися для експорту російської нафти та нафтопродуктів, причому 153 з них належали до «тіньового флоту». Близько третини цих танкерів були віком 20 років і більше. Використання старих танкерів, що перевозять російську нафту через економічні зони та територіальні води країн ЄС, створює серйозні екологічні та фінансові ризики. Ці судна часто мають сумнівні записи про технічне обслуговування та недостатнє страхове покриття. У разі розливу нафти або іншої аварії, вартість ліквідації наслідків може перевищити 1 млрд євро, лягаючи фінансовим тягарем на платників податків прибережних країн.

Варто зазначити, що з початку запровадження санкцій і до кінця червня 2025 року, повне дотримання граничної ціни на нафту могло б скоротити експортні доходи Росії від викопного палива на 11%, що становить приблизно 39,51 млрд євро. Лише за червень, повна реалізація цінової стелі призвела б до скорочення доходів на 5%, або близько 0,55 млрд євро. Це підтверджує ефективність інструментів економічного тиску.

Попередні аналізи також вказували на падіння доходів. Зокрема, у травні 2025 року експортні доходи Росії від продажу вуглеводнів досягли найнижчого рівня з початку повномасштабної агресії. Також, за даними міжнародних агентств, обсяги вивезення нафти та нафтопродуктів у червні залишалися на винятково низьких рівнях, що є п’ятирічним мінімумом для цього періоду року. Погіршення російського експорту нафти та нафтопродуктів викликає питання щодо здатності країни підтримувати свої виробничі потужності у довгостроковій перспективі.

У відповідь на діяльність «тіньового флоту», окремі європейські країни почали вимагати додаткові страхові документи від танкерів, що проходять через їхні територіальні води у Балтійському морі. Це є спробою стримати розширення цієї неофіційної морської логістики. За останніми оцінками, кількість так званого «тіньового флоту» Росії значно зросла – з менш ніж 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025 року. Цей ріст є прямою відповіддю на міжнародні санкції проти Росії та спроби обійти обмеження. Енергетичний ринок продовжує адаптуватися до цих викликів, а міжнародна спільнота шукає нові шляхи для зменшення фінансових надходжень агресора.