На щиті повернувся вірний Воїн-Захисник, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Ця звістка наповнює серця невимовним болем, адже ми втратили справжнього героя. Світла пам’ять про Олександра Можаровського, що народився 2 червня 1993 року в місті Житомирі, назавжди залишиться у наших серцях. Його життєвий шлях – це приклад мужності, самовідданості та безмежної любові до рідної землі. Олександр здобував освіту у Житомирській загальноосвітній школі №18, яка нині функціонує як ліцей №4. З юних років він виявляв неабияку працьовитість, і одразу після закінчення школи розпочав свою трудову діяльність на будівельних майданчиках рідного міста. Його щирість, доброта та готовність завжди прийти на допомогу вирізняли його серед інших. Він мав багато друзів, які цінували його за відкритість та надійність, справжній друг та опора для багатьох. З дитинства Олександр мав особливий хист до прикладного мистецтва. Він захоплювався різьбярством по дереву, створюючи власними руками справжні шедеври, що приносили радість його близьким та знайомим. Кожен виріб, створений ним, був сповнений тепла та любові. Окрім цього, Олександр був чудовим кулінаром. Його рідні завжди з нетерпінням чекали на смачні страви, які він готував з особливою душею, перетворюючи звичайну їжу на справжнє свято смаку. Він любив проводити час на природі, захоплювався риболовлею та збиранням грибів, що свідчило про його глибокий зв’язок з рідною природою Житомирщини. Олександр мріяв про щасливе майбутнє: створити власну сім’ю, розвивати свої численні здібності та реалізувати свій потенціал. Проте жорстока війна зруйнувала ці плани, не залишивши шансів на їхнє здійснення. На початку 2025 року, коли Україна потребувала захисту, Олександр без вагань став до лав Збройних Сил. Він вірно служив, до останнього подиху залишаючись вірним військовій Присязі, мужнім і відданим оборонцем. Його рішучість і самопожертва назавжди увійдуть в історію як приклад справжнього патріотизму та героїзму. Трагічна звістка про його загибель 30 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, сколихнула всіх, хто знав Олександра. Олександр Можаровський загинув за Україну, і це непоправна втрата для його рідних, близьких, друзів та бойових побратимів, які перебувають у глибокій скорботі. Він віддав найцінніше, захищаючи кожного з нас, наше мирне майбутнє. Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій шані перед подвигом Олександра. Його ім’я буде навіки викарбуване у народній пам’яті. Нехай його світлий образ назавжди залишиться в наших серцях як символ незламності духу українського захисника. Пам’ять героя житиме вічно. Ми пам’ятатимемо його усмішку, його доброту, його безстрашність. Вічна слава!