Йому назавжди залишиться 27 років. 🕯 Ці слова боляче відгукуються в серці кожного українця, коли ми згадуємо про загиблих героїв, які віддали найцінніше – власне життя – за свободу та незалежність нашої країни. Серед них і льотчик-герой Олександр Борис з Ніжина, чий подвиг назавжди вписаний в історію України. Його ім’я стало символом незламності та жертовності у боротьбі проти агресора. Цей відважний пілот був не просто військовим, а справжнім оборонцем неба, чия майстерність та відвага рятували життя і наближали перемогу.
Трагічна подія, що забрала життя Олександра, сталася 15 березня. Цього дня він здійснив неймовірно важливе бойове завдання, яке демонструє його виняткові навички та безмежну мужність. Пілотуючи свій вертоліт, Олександр Борис блискуче виконав поставлену ціль, знищивши 15 одиниць ворожої техніки та близько 30 осіб живої сили противника. Цей успішний удар по позиціях ворога був критично важливим для утримання оборони та захисту українських територій. Кожен знищений танк, кожна одиниця техніки ворога – це зменшення його наступального потенціалу та збереження життів наших захисників.
На жаль, після успішного виконання цієї надважливої місії, вертоліт, яким керував льотчик-герой Олександр Борис, був уражений російською ракетою. Ця втрата стала гірким нагадуванням про високу ціну, яку платить Україна у війні за свою свободу. Місто Ніжин втратило свого відважного сина, а вся країна – одного з найкращих своїх захисників. Пам’ять про цього героя житиме вічно у серцях його побратимів, рідних та всіх, хто цінує мир та справедливість. Його подвиг – це не лише особиста трагедія, а й потужний приклад самопожертви та відданості Батьківщині, що надихає мільйони українців на боротьбу.
Герої, такі як Олександр Борис, є справжнім щитом нації. Вони стоять на захисті нашого неба, нашої землі, нашої свободи. Кожен їхній виліт, кожне виконане завдання – це крок до перемоги. Український народ ніколи не забуде подвигів своїх синів і дочок, які віддали своє життя за майбутнє України. Ми зобов’язані пам’ятати про кожного, хто поліг на полі бою, і продовжувати їхню справу, доки українська земля не буде повністю звільнена від окупантів. Історія Олександра Бориса – це частина великої історії українського спротиву, яка свідчить про непохитну волю до перемоги. Його героїчна загибель є свідченням жорстокості війни, але й водночас – непохитної віри у перемогу світла над темрявою. Хай вічна пам’ять про нього буде нагадуванням про те, що свобода вимагає найвищої ціни, і ми маємо бути гідними цієї жертви. Слава Україні! 🇺🇦