Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) є ключовим аспектом податкової системи для власників та користувачів сільськогосподарських угідь в Україні. Ця важлива норма, передбачена статтею 381 Податкового Кодексу України, покликана забезпечити справедливе оподаткування сільськогосподарських земель, незалежно від їх фактичного використання. Обов’язок зі сплати МПЗ може виникати як у юридичних, так і у фізичних осіб, які володіють або користуються земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Розрахунок мінімального податкового зобов’язання здійснюється за чітко визначеними формулами, що враховують нормативну грошову оцінку землі та термін володіння.

Станом на 01.02.2024 р. було сформовано та вручено платникам податків понад 51 тис. податкових повідомлень-рішень щодо МПЗ, що свідчить про активну фазу адміністрування цього податку.

Розрахунок Мінімального податкового зобов’язання для земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюватиметься так:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,

де:

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо ж нормативна грошова оцінка не проведена, формула для обчислення МПЗ виглядатиме так:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,

де:

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Важливо звернути увагу, що відповідно до п.67 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового Кодексу України, тимчасово для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 звітні роки застосовується коефіцієнт із значенням 0,04. Для фізичних осіб – підприємців 4 групи діятиме коефіцієнт зі значенням 0,02. Ці тимчасові норми були запроваджені для підтримки аграріїв у складний період.

Однак, законодавством передбачено, що не всі власники земельних угідь є платниками мінімального податкового зобов’язання. Зокрема, МПЗ не визначається для:

• земельних ділянок, що використовуються дачними чи дачно-будівельними та садівничими (городницькими) кооперативами, а також набуті у власність чи користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
• земель запасу;
• невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
• земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

Крім того, згідно з п. 69.15 Підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ, за 2022-2023 роки не нараховуватиметься та не сплачуватиметься мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких велися чи ведуться бойові дії або на територіях тимчасово окупованих, або ж за земельні ділянки, на яких розташовані фортифікаційні споруди, або ж вони засмічені вибухонебезпечними предметами. Ця норма надає важливі податкові пільги для територій, що постраждали від збройної агресії.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів та інших користувачів таких земельних ділянок у порядку, визначеному цим Кодексом. Це забезпечує прозорість та визначеність у податкових відносинах між власником та орендарем.

При переході права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника/користувача до іншого протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника/користувача за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності чи користування. Для нового власника або користувача розрахунок МПЗ починається з місяця, в якому він набув відповідне право, і враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування на сільськогосподарську земельну ділянку протягом календарного року, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої ділянки визначається для попереднього власника, орендаря чи користувача на загальних підставах за податковий (звітний) рік. Це правило має на меті уникнення податкових прогалин у разі відсутності належного оформлення переходу прав.

Поширені запитання:

Протягом якого часу я маю заплатити мінімальне податкове зобов’язання?

Протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Я не згоден з тим, що маю платити, або не згоден з сумою в податковому повідомленні-рішенні – що мені робити?

У разі незгоди, Ви маєте право протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до податкового органу для проведення звірки даних, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

• земельних ділянок, що знаходяться у вашій власності та/або постійному користуванні або в оренді, їх нормативної грошової оцінки та площі;
• суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
• суми сплачених податків, зборів, платежів.

Я передав свою ділянку (пай) в оренду за офіційним договором, а податкова все одно шле мені ППР, і говорить, що цього договору немає в базах.

В такому випадку слід подати такий договір оренди податковому органу. Податкова буде керуватися таким договором до часу, поки отримає підтвердну інформацію від державних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.