Сьогодні Україна та її незламний народ знову переживають невимовний біль. Ми зустрічаємо в скорботі нашого мужнього Захисника, відданого Сина України – Володимира Васильовича Бузановського. Його життя, сповнене гідності та любові до рідної землі, обірвалося під час виконання бойового завдання у гарячій точці поблизу селища Невське на Луганщині. Ця трагічна звістка про його загибель воїна стала черговим нагадуванням про високу ціну свободи, яку ми платимо щодня.

З 20 червня 2024 року Володимир вважався зниклим безвісти, і лише 11 липня 2025 року, після ретельної експертизи, було офіційно підтверджено його смерть. Ця звістка – надзвичайно важка для кожного, хто знав Володимира, для його родини та для всієї нашої громади. Адже з війни не повернувся не просто Воїн – додому не прийшов син, люблячий чоловік, дбайливий батько, надійний брат, вірний побратим, справжній друг, шанований односелець. Це велика Людина, яка віддано і чесно служила своїй Батьківщині, показуючи приклад незламності та мужності. Ми схиляємо голови перед його подвигом.

Народився Володимир Бузановський 23 лютого 1975 року у звичайній українській родині. Він здобував освіту, отримав професію, створив власну родину, працював, як і мільйони українців, будуючи своє життя та добробут. У квітні 2022 року, коли ворог підступно напав на нашу землю, Володимир, не вагаючись, став на її захист. Він був мобілізований і проходив службу у складі 3 відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти військової частини А 4046, демонструючи відвагу та професіоналізм у найскладніших умовах. Його самовіддана служба є прикладом для всіх.

Сьогодні ми глибоко вклоняємося світлій пам’яті Героя. Володимир Бузановський був тим, хто віддав найдорожче – власне життя – заради нашого майбутнього, заради миру та незалежності. Його жертовність є вічним прикладом патріотизму та незламного духу. Ми ніколи не забудемо його подвигу та його внеску у нашу спільну перемогу. Ми зобов’язані зберегти пам’ять про таких воїнів і продовжувати боротьбу, щоб їхні жертви не були марними.

Щирі співчуття висловлюємо родині Володимира, його близьким, друзям та всій нашій громаді, яка втратила такого гідного сина. Нехай ця втрата лише зміцнить нашу рішучість боротися за світле майбутнє, за яке він віддав своє життя, і надихне на подальші дії задля захисту України від агресора.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо. Вічна слава Герою!