Останні аналітичні оцінки відзначають, що для ефективного протистояння агресії та досягнення стратегічної переваги Україні критично важливо зосередити свої зусилля на ураженні ключових об’єктів військово-промислового комплексу Росії. Ця стратегія, як зауважує відомий військовий експерт Микола Маломуж, є фундаментальною для підриву здатності агресора вести затяжну війну та виробляти нові види озброєння. Зменшення виробництва військових матеріалів, таких як ракети, снаряди та боєприпаси, безпосередньо впливає на здатність російських сил підтримувати високий темп наступальних операцій.

Зосередження на російських військових цілях, а саме на підприємствах, що забезпечують армію зброєю та технікою, дозволить значно зменшити її військовий потенціал. Це включає заводи з виробництва ракет, артилерійських снарядів, бронетехніки, а також логістичні хаби та склади, що критично важливі для постачання фронту. Ефективні удари по цих об’єктах військово-промислового комплексу Росії не лише знижують обсяги виробництва, але й порушують ланцюжки поставок, що створює значні проблеми для російської армії. Така стратегія має довгостроковий ефект, виснажуючи резерви ворога та його можливості для поповнення втрат. За словами Маломужа, такий підхід є не просто тактичною операцією, а стратегічним кроком, спрямованим на виснаження ворога. У довгостроковій перспективі це може стати вирішальним фактором у конфлікті. Він підкреслює, що кожен успішний удар по цих цілях не тільки зменшує кількість зброї, що надходить на фронт, але й деморалізує ворога, змушуючи його перерозподіляти ресурси на захист своєї території, а не на подальшу агресію. Створення умов, за яких Росія буде змушена постійно захищати свою власну територію та критичну інфраструктуру, відволікатиме її сили від фронту. Українська стратегія повинна бути системною та послідовною, включаючи розвідку, планування та виконання точних ударів. Використання передових технологій та розвідувальних даних є запорукою успіху в цьому напрямку. Важливо розуміти, що оборонна промисловість Росії є основою її військової потужності, і її руйнування або значне послаблення істотно вплине на загальний хід бойових дій. Це дозволить Україні отримати значну перевагу на полі бою та зменшити втрати серед своїх захисників. Такий фокус на стратегічних військових цілях Росії також має значний психологічний ефект. Він демонструє здатність України завдавати удари глибоко в тилу ворога, змушуючи його відчувати вразливість. Це може спонукати російське керівництво переглянути свої агресивні плани. Микола Маломуж акцентує увагу на необхідності постійного моніторингу та адаптації стратегії відповідно до змінюваної обстановки та появи нових загроз. Здатність до швидкого реагування на виклики забезпечить ефективність українських контрнаступальних дій. На додаток, знищення або порушення функціонування об’єктів ВПК Росії безпосередньо впливає на її економіку. Це створює додатковий тиск на бюджет країни-агресора, змушуючи її відволікати кошти від інших сфер на відновлення та захист. Таким чином, удари по військових цілях Росії є багатогранною стратегією, що поєднує військові, економічні та психологічні аспекти. Це підкреслює важливість цілеспрямованих дій проти військово-промислового комплексу, який є життєво важливим для продовження агресії. В цілому, експертні оцінки свідчать про те, що зосередження на ураженні військово-промислового комплексу є найбільш перспективним шляхом для України у її боротьбі за суверенітет. Це не лише послабить ворога, але й дозволить зберегти життя українських військових, скоротивши інтенсивність бойових дій на передовій. Ефективна реалізація цієї стратегії є ключем до перемоги України та відновлення миру на її території. Розуміння цієї стратегічної необхідності є вирішальним для формування майбутніх оборонних операцій.