🕯 Сьогодні громада прощалася з Героєм…

15 липня 2025 року — день, що увійде в наші серця як ще одна болюча дата. У тиші, з молитвою та сльозами на очах ми провели в останню путь нашого земляка — Шарбана Олександра Михайловича, Захисника України.

Ця втрата — це біль, який назавжди оселиться в душі кожного з нас. Адже смерть кожного воїна — це втрата сина чи доньки, батька, друга, побратима, надії й сили.
Це розірвана доля, яка могла б ще жити, творити, любити…

Олександр був людиною, яка завжди дарувала тепло, доброту й підтримку. Він мав особливу посмішку, що розтоплювала будь-яку тривогу, і погляд — світлий, доброзичливий, сповнений життя.

Його серце віддано билося за Україну, за родину, за кожного з нас.
Його служба — приклад незламної мужності, відваги й гідності.
Його смерть — глибокий біль, що об’єднує всіх, хто знав і любив його.

Світла пам’ять про Олександра назавжди залишиться в наших серцях.
Герої, навіть після відходу у вічність, продовжують жити — у вдячній пам’яті нащадків, у серцях побратимів, у кожному кроці до нашої Перемоги.

Щиро співчуваємо рідним і близьким.
Нехай Господь дарує спокій його душі, а ми — бережімо пам’ять і продовжуймо боротьбу в ім’я тих, хто вже не з нами.

Вічна слава Герою!