16 липня — знаковий день в історії України.

35 років тому, у 1990 році, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Це був важливий крок до Незалежності.

У першу річницю ухвалення Декларації по всій країні пройшли багатолюдні мітинги на її підтримку. А базові положення документа згодом стали частиною Конституції та законів України.

На початку 80-х СРСР спробував «косметичний ремонт» системи — перебудову. Але процес вийшов з-під контролю — імперія почала руйнуватись.

З 28 червня по 11 липня 1990 року в парламенті тривала робота над текстом Декларації. Було 12 проєктів — офіційний, від групи «За радянську суверенну Україну» і дев’ять від опозиції. За основу взяли проєкти депутата Сергія Головатого та Президії ВР.
З 384 депутатів 355 проголосували «за», лише чотири — проти.
Попри те, що в парламенті домінували комуністи, Декларація стала фактичною програмою майбутньої незалежності. Верховенство українських законів над союзними закріпили навіть у Конституції УРСР.
Тоді Левко Лук’яненко на площі перед Радою сказав:
«Ця Декларація — програма виходу України з-під влади Москви. Від нас залежить, чи вона стане реальністю, чи залишиться порожнім папірцем».

Як писав історик Сергій Плохій, суверенітет — це пріоритет законів республіки над союзними. А незалежність — це вже повний вихід із радянського правового поля.

У Декларації чітко визначено суверенітет як верховенство, самостійність і повноту влади України на своїй території.
До речі, вперше поруч із «Українською РСР» тоді офіційно вжили слово «Україна».

А через рік, 24 серпня 1991-го, Україна проголосила незалежність.