Минає річниця загибелі Захисника України, героя Василя Васильовича Новака, родина якого мешкає в селі Ілічанка.

Василь Васильович народився 31 травня 1985 року. Він здобув освіту в Криворізькому військовому ліцеї, а згодом закінчив Харківський інститут танкових військ. Його військова кар’єра розпочалася з перших днів АТО, де він служив на посаді заступника командира 1-ої механізованої роти з озброєння 28-ї окремої механізованої бригади, маючи звання старшого лейтенанта.

На жаль, Василь Васильович загинув у липні 2014 року під час бойових дій у прикордонному районі на Донеччині. У Героя залишились дружина та донька. Донька, Василина Василівна, народилася вже після смерті батька, і її назвали на його честь, як данину пам’яті.

За виявлені мужність та відвагу Василь Новак був нагороджений відзнакою «За мужність і відвагу» та посмертно орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Пам’ятаємо… Цінуємо… Герої не вмирають…

Ця пам’ятна дата нагадує нам про подвиг Василя Новака, його вірність присязі та самовідданість у захисті незалежності України. Його жертва є прикладом для наслідування, а пам’ять про нього житиме вічно у серцях співгромадян. Родина героя продовжує шанувати його пам’ять, зберігаючи його подвиг як найвищу цінність. Навіть у найважчі часи, коли втрачаємо найдорожчих, важливо пам’ятати про тих, хто поклав своє життя за наше майбутнє. Подвиг Василя Новака – це не просто ім’я в історії, це символ незламності духу українського народу, його боротьби за свободу та незалежність. Його життя, обірване на злеті, стало свідченням незламної волі та патріотизму. Пам’ять про таких Героїв, як Василь Новак, є запорукою того, що їхня жертва не буде марною, а майбутні покоління житимуть у вільній та незалежній Україні.