? 14 серпня Бузька громада провела в останню путь Воїна Сергія Каленича…

На цій війні нема чужого болю.
Душа болить від цих пекучих втрат!
Герой, який віддав життя за нашу волю –
Чийсь чоловік, чийсь батько, син і брат!…

І наш Сергій став Янголом на небі,
Залишивши на серці пустоту…
Ох, синку, як же гірко нам без тебе буде!
Кричала в розпачі матуся!

Такий сміливий, мужній, сильний воїн,
Люблячий батько, брат і чоловік,
Найкращий в світі син, – ніщо не гоїть
І не загоїть втрати біль повік!

Друг й побратим з великим щирим серцем,
Незламний духом й повний доброти!
Біль на душі осів пекучим перцем,
Бо ти пішов від нас в незвідані світи!

Віддав життя своє за неньку Україну…
І вже ніколи не повернешся сюди…
Як же без тебе жити?!
Як не здуріти з того горя і біди?!

А нам залишилось страшне слово: “НІКОЛИ”
І біль, шалений біль в наших серцях!
Більше ніколи не прийдеш до свого дому,
Не пригорнеш нікого і не обіймеш!

Не поведеш у школу сина й доньку?
Не зайдеш в двір, не скажеш: Я приїхав, ви мене не чекали, А я тут ?
Більше поради, не дасиш нікому
І за столом родинним не сидітимеш!

Скільки було планів на життя? Скільки недоговорених слів ?

Тебе нема…Нема підтримки і опори –
Батькам, дітям, братам і сестрам!
Лишилась пам’ять, біль і дике горе,
З яким не сила примиритися всім нам!

Ми не зустрінемося, якщо тільки у снах
Тепер для тебе домом стали небеса…
Ти вічно житимеш в серцях разом із болем!
Вічно з очей буде текти гірка сльоза!

Ми так сумуємо,
Пам’ять жива! Лиш серце тліє у золі…
Солодких снів тобі на небі, наш Герою!
Низький уклін тобі до самої землі!…

Нехай Всевишній подарує нашому Сергію міцні крила і оселить його душу в Царстві Своєму!??? Вічна і незабутня пам’ять нашому Герою Каленич Сергію – захиснику України, мужньому воїну і щирому патріоту!?????