-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
Новини Городнянська Отг
Анатолія Панфілова та Олександра Снопка відзначили державними нагородами: їх вру…
Анатолія Панфілова та Олександра Снопка відзначили державними нагородами: їх вручили рідним загиблих захисників
Указом Президента України № 480/2015 від 20 серпня 2015 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата ПАНФІЛОВА Анатолія Володимировича нагороджено медаллю “Захиснику Вітчизни”. Указом Президента України № 147/2024 від 07 березня 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдата ПАНФІЛОВА Анатолія Володимировича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та солдата СНОПКА Олександра Олександровича нагороджено медаллю “За військову службу Україні” (посмертно).
14 серпня, під час зустрічі в Чернігівській ОДА начальник ОВА В’ячеслав Чаус спільно із заступником начальника ОТЦК та СП полковником Сергієм Шатилом, заступником начальника ОТЦК та СП підполковником Олександром Мироненком та військовим капеланом отцем Максимом передали нагороди рідним полеглим воїнів з Чернігівщини.
Солдат Анатолій Панфілов народився 20 листопада 1980 року в селі Хрипівка. З 1999 по 2001 рік проходив строкову службу. У 2015 році брав участь в АТО на сході України, де отримав поранення. Після повернення у 2016 році до рідного села, продовжив службу у військовій частині А7014 після повномасштабного вторгнення. Загинув 17 березня 2023 року під час боїв на Луганщині. У нього залишилися батьки та донька.
Солдат Олександр Снопок, народився 1 січня 1969 року в селі Ваганичі. У 1988 році пішов служити в армію, служив у Грузії. Після служби працював у рідному колгоспі. Останнім часом працював в м. Києві. Був призваний 25 січня 2023 року, військове звання – рядовий. Під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав важке поранення. Медики боролися за його життя, але 8 червня він помер. Удома на нього чекали діти, дружина та батьки.
Пам’ятаймо найкращих синів Городнянщини, які віддали своє життя за свободу і незалежність нашої країни, шануймо їхній героїзм та самопожертву.