Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Ст. 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно абз.1 ч. 4 ст. 3 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI  “Про зайнятість населення», із змінами, (далі – Закон № 5067-VI) іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на
підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Абз. 2 ч. 4 ст. 3 Закон № 5067-VI визначено, що «Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено законами та/або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України».

Таким чином, працевлаштування іноземців із правом постійного проживання в Україні здійснюється у загальному порядку. Така особа подає заяву про прийняття на роботу, а також документи, указані в ст. 24 КЗпП.

Тобто, іноземці та особи без громадянства поділяються на тих кому для працевлаштування потрібен дозвіл на працевлаштування і тих хто може працювати без отримання такого дозволу.

Зазначені дозволи видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (абз. 1 ч. 1 ст. 42 Закону № 5067-VI).

Категорії іноземців та осіб без громадянства для працевлаштування яких необхідно отримати дозвіл, передбачений ст. 42 1 Закону № 5067-VI. Що стосується категорії іноземців та осіб без громадянства працевлаштування яких здійснюється без дозволу, визначений ч. 6 ст. 42 Закону № 5067-VI.

Перелік документів, необхідних для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, визначений ст. 42 2 Закону № 5067-VI.

Заява та документи для отримання або продовження дії дозволу, внесення змін до дозволу, скасування дозволу подаються до територіального органу Державної служби зайнятості, особисто роботодавцем або його уповноваженою особою у паперовій чи електронній формі.

Звертаємо увагу, що робота іноземця без оформлення дозволу на працевлаштування буде порушенням закону і спричинить адміністративну та/або фінансову відповідальність.

Головний державний інспектор
відділу з питань праці Управління
інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці                                                                                      Людмила МАРТУС