Китайські власті розпочали будівництво найбільшої у світі гідроелектростанції на території Тибету. Цей проєкт викликає занепокоєння в Індії та Бангладеш.

Прем’єр-міністр Китаю Лі Цян у суботу головував на церемонії початку будівництва на річці Ярлунг-Цангпо, як повідомляють місцеві ЗМІ.

Річка протікає через Тибетське плато, а також дві південноазійські країни. Проєкт зазнав критики через потенційний вплив на мільйони індійців та бангладешців, які живуть нижче за течією, а також на навколишнє середовище та місцевих тибетців.

Пекін заявив, що розвиток проєкту надасть пріоритет екологічному захисту та сприятиме місцевому процвітанню.

Після завершення, проєкт вартістю 12 мільярдів юанів (1,67 мільярда доларів США; 1,25 мільярда фунтів стерлінгів), також відомий як ГЕС Мотуо, випередить греблю Три ущелини як найбільшу у світі і зможе генерувати втричі більше енергії.

Експерти та посадовці висловили занепокоєння, що нова дамба надасть Китаю можливість контролювати або відводити транс-кордонну річку Ярлунг-Цангпо, яка тече на південь до індійських штатів Аруначал-Прадеш та Ассам, а також до Бангладеш, де вона впадає в річки Сіанг, Брахмапутра та Джамуна.

Звіт 2020 року, опублікований Lowy Institute, австралійським аналітичним центром, зазначив, що “контроль над цими річками (в Тибетському плато) фактично дає Китаю контроль над економікою Індії”.

У інтерв’ю інформаційному агентству PTI раніше цього місяця, головний міністр Аруначал-Прадеш Пема Кханду висловив занепокоєння, що річки Сіанг та Брахмапутра можуть “значно пересохнути” після завершення будівництва дамби.

Він додав, що дамба “ставить екзистенційну загрозу для наших племен та нашого способу життя. Це досить серйозно, оскільки Китай може навіть використовувати це як своєрідну ‘водяну бомбу'”.

“Припустімо, дамбу побудують, і вони раптово випустять воду, весь наш пояс Сіанг буде зруйновано”, – сказав він. “Зокрема, племені Аді та подібним групам… їхня власність, земля, і особливо людське життя зазнають руйнівних наслідків”.

У січні речник міністерства закордонних справ Індії заявив, що вони висловили занепокоєння Китаю щодо впливу мега-дамок і закликали Пекін “забезпечити, щоб інтереси прилеглих держав не були порушені”. Вони також наголосили на “необхідності прозорості та консультацій з країнами, що знаходяться нижче за течією”.

Індія планує побудувати гідроелектростанцію на річці Сіанг, яка діятиме як буфер проти раптових скидань води з китайської дамби та запобігатиме повеням на їхніх територіях.

Міністерство закордонних справ Китаю раніше відповідало Індії, заявивши у 2020 році, що Китай має “законне право” на будівництво дамби на річці та враховує вплив на країни нижче за течією.

Бангладеш також висловив занепокоєння Китаю щодо проєкту, і посадовці у лютому надіслали листа Пекіну з проханням надати більше інформації про дамбу.

Китайська влада давно планує використати гідроенергетичний потенціал місцевості в Тибетському автономному районі.

Це відбувається в величезному каньйоні, який вважається найглибшим і найдовшим на суші, вздовж ділянки, де Ярлунг-Цангпо — найдовша річка Тибету — робить різкий поворот навколо гори Намча-Барва.

Під час цього повороту, який називають “Великим вигином”, річка втрачає сотні метрів висоти.

Попередні звіти свідчили, що влада планувала пробурити кілька тунелів довжиною 20 км через гору Намча-Барва, через які вони б відвели частину річки.

На вихідних звіт Сіньхуа про візит Лі Цяна повідомив, що інженери проводитимуть роботи з “випрямлення” та “відведення води через тунелі” для будівництва п’яти каскадних електростанцій.

Сіньхуа також повідомив, що електроенергія з гідроелектростанції буде в основному передаватися за межі регіону для використання в інших місцях, одночасно задовольняючи потреби Тибету.

Китай давно розглядає круті долини та могутні річки на сільському заході — де розташовані тибетські території — для будівництва мега-дамок та гідроелектростанцій, які можуть забезпечити електроенергією східні мегаполіси країни. Президент Сі Цзіньпін особисто просуває цю політику під назвою “сідіандонгсонг” або “відправлення західної електроенергії на схід”.

Китайський уряд та державні ЗМІ представляють ці дамби як безпрограшне рішення, яке скорочує забруднення та генерує чисту енергію, одночасно покращуючи життя тибетців у сільській місцевості.

Але активісти стверджують, що дамби є черговим прикладом експлуатації тибетців та їхньої землі з боку Пекіна — і минулі протести були придушені.

Минулого року китайський уряд заарештував сотні тибетців, які протестували проти іншої гідроелектростанції. Як стало відомо, це призвело до арештів та побиттів, а деякі люди отримали серйозні травми, повідомила BBC через джерела та перевірені відеозаписи.

Існують також екологічні побоювання щодо затоплення тибетських долин, відомих своїм біорізноманіттям, та можливі небезпеки будівництва дамб у регіоні, що є сейсмічно активним.