Кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Віктор Бригадиренко поділився своїми висновками щодо цього явища. За його словами, у сарани спостерігається чіткий однорічний цикл розвитку. В українських кліматичних умовах зиму комаха переживає у стадії кубишки – спеціального яйцекладка, що містить близько 80 яєць. Одна самка здатна відкласти до п’яти таких кубишок у ґрунт. Теоретично, це означає, що з кожної зимуючої особини наступного року може з’явитися у 400 разів більше нащадків.

Однак, у природних умовах не всі ці яйця доживають до вилуплення. Зазвичай, більшість з них стають жертвою природних ворогів: хижих комах, грибків або вірусів. У стабільні роки, коли немає екстремальних погодних умов, лише кілька десятків особин з сотень виживають, підтримуючи природний баланс популяції. Натомість, зміна клімату суттєво впливає на ефективність цих природних ворогів. Особливо руйнівний вплив на розмноження сарани має посуха.

«Коли в Україні через кліматичні зміни підвищується температура, то паразити, які повинні вражати яйця сарани, нормально не розвиваються. А сарана зростає в чисельності в десятки разів», – пояснює В. Бригадиренко. Він додає, що подібні спалахи чисельності сарани є типовими для тропічних країн, таких як Африка, Близький Схід, Індія та Південна Америка, де такі явища можуть спостерігатися кожні три-дванадцять років. «Це загальнобіологічна тенденція. Зараз у нас кліматичні зміни, тому паразити яйцекладок погано себе почувають і сарана дає спалах чисельності», – зазначає вчений. За його словами, в Україні значне збільшення популяції сарани може відбутися вже після однієї посушливої осені, коли з усіх кладок вилупиться нова хвиля комах. Вибух популяції сарани може призвести до катастрофічних наслідків для сільського господарства, адже сарана є серйозною загрозою для зернових культур, а також може пошкоджувати інші види рослин.

«Всі прямокрилі комахи “спеціалізуються” на злакових рослинах. Це не лише пшениця, жито, ячмінь, а й очерет та різні види злаків, які ростуть по берегах води. Крім однодольних, сарана може споживати й дводольні рослини – овочі, ефіроолійні культури. Але це не первинна і не улюблена частина її раціону. Однодольні рослини – це основне, чим вона живиться», – пояснює Бригадиренко. Зазвичай, сарана відкладає яйця у вологих місцях, поблизу заростів очерету біля річок, і спочатку молоді комахи харчуються саме цими рослинами. Згодом, розпочавши політ на довгі відстані, вона поїдає будь-яку рослинність на своєму шляху. Зміна гормонального статусу може призвести до того, що окремі особини втрачають вибірковість у харчуванні і можуть поїдати навіть листя дерев. Вчений пригадує, що востаннє настільки масове розмноження сарани спостерігалося у 2006 році на Дніпропетровщині, коли поблизу річки Самари були помічені суцільні хмари комах.

Що відомо про розмноження сарани в Україні

За наявною інформацією, на Дніпропетровщину прямують хмари сарани, які раніше були помічені в Запорізькій, Херсонській, Одеській та Вінницькій областях. За оцінками фахівців, щільність комах сягає 40-80 особин на квадратний метр, що свідчить про високий поріг шкідливості. Особливо страждають посіви соняшника. Аграріїв закликають терміново оглядати свої поля та проводити своєчасну обробку інсектицидами – спеціальними препаратами для захисту рослин від шкідливих комах.

Як війна впливає на птахів

На тлі цих подій варто згадати й про інші екологічні виклики, з якими стикається Україна. Через військові дії зникають цілі біотопи – природні середовища існування багатьох видів птахів. Найбільшу загрозу війна становить для степових та лісостепових зон, а отже, і для птахів, що мешкають у цих регіонах. Орнітологи констатують зменшення чисельності таких видів, як вівчарики, дрозди, сорокопуди, кропив’янки та інших. Це свідчить про комплексний вплив надзвичайних ситуацій на біорізноманіття країни.