Чи може працівник звільнитися в день подання відповідної заяви через порушення своїх трудових прав?

Запитання: на підприємстві існує заборгованість із заробітної плати працівникам. Чи може працівник звільнитися в день подання відповідної заяви через порушення своїх трудових прав?

Відповідь: За загальним правилом, працівник має право звільнитись за власним бажанням без пояснення причин, подавши за два тижні письмову заяву. Однак, існують випадки, коли можна звільнитись за власним бажанням раніше. Для цього необхідно вказати в заяві дату звільнення та поважні причини, визначені частинами 1, 3 статті 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та статтею 4 Закону України від 15.03.2022 № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Однією з таких поважних причин для звільнення за власним бажанням є порушення підприємством трудових прав працівника. Норми частини 3 статті 38 КЗпП чітко визначають, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, якщо роботодавець дійсно порушує трудове законодавство щодо працівника, зокрема, затримує виплату заробітної плати, і працівник бажає звільнитися, він повинен написати та подати роботодавцю заяву про звільнення за власним бажанням. У заяві обов’язково слід зазначити причину звільнення (несвоєчасна виплата заробітної плати), бажану дату звільнення та відповідну норму закону (частина 3 статті 38 КЗпП).

Крім того, у разі припинення трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, працівникові виплачується вихідна допомога. Її розмір визначається колективним договором, але не може бути меншим за тримісячний середній заробіток, відповідно до статті 44 КЗпП.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми, провести повний розрахунок. Також, на вимогу працівника, роботодавець повинен внести відповідні записи до трудової книжки, що зберігається у працівника.

За запитом працівника роботодавець також зобов’язаний видати довідку про його роботу на підприємстві, із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи та розміру заробітної плати.

Якщо роботодавець самостійно змінить підставу звільнення згідно з частиною 3 статті 38 КЗпП на іншу, працівник може звернутися до суду. Позовна заява про вирішення трудового спору у справах про звільнення подається в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення. У справах щодо виплати всіх належних сум при звільненні строк звернення – три місяці з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми (стаття 116 КЗпП).