Глобальні, Політика
Смерть голови Верховного суду РФ: зв’язок з Путіним та загадкові смерті
Ірина Подносова, яка очолювала Верховний суд РФ, померла на 72-му році життя в Москві. Це вже друга смерть голови вищої судової інстанції Росії за останні два роки. Офіційна причина смерті – «важка хвороба», однак деталі не уточнюються. Це сталося незабаром після того, як посаду голови Верховного суду РФ зайняла Подносова, призначена на неї за протекції Володимира Путіна. До її призначення цей пост обіймав В’ячеслав Лебедєв, який також помер, будучи на посаді, яку він обіймав із 1991 року.
Ключовим моментом у кар’єрі Ірини Подносової є її освіта: вона навчалася на юридичному факультеті Ленінградського державного університету. Цікаво, що вона була на одному потоці з нинішнім президентом РФ Володимиром Путіним та головою Слідчого комітету РФ Олександром Бастрикіним. У російських медіа, зокрема «Медуза», Подносову характеризували як впливову фігуру в судовій системі, пов’язуючи її вплив із лояльністю до вищого керівництва держави. В університетські часи, за її словами, Путін не виділявся особливою харизмою.
Цікаво, що в Росії продовжується серія загадкових смертей серед впливових бізнесменів та топ-чиновників. Багато з цих інцидентів пов’язані з енергетичним сектором. Офіційні версії часто вказують на нещасні випадки, самогубства або раптові хвороби, але обставини багатьох смертей викликають сумніви. Зокрема, кілька топ-менеджерів «Газпрому» були знайдені мертвими у своїх домівках або під час відпусток. Деякі з них загинули разом із сім’ями. Ці події відбуваються на тлі російської агресії проти України, міжнародної ізоляції Росії та боротьби за владу та ресурси всередині країни. Експерти припускають, що ці смерті можуть бути пов’язані з внутрішніми «чистками» або усуненням свідків корупційних схем. Також існує версія про боротьбу між різними елітними групами в Росії.
Загадкові смерті в Росії
Як писав УНІАН, 2022 року в Росії почалася хвиля загадкових смертей, що торкнулася високопосадовців, топменеджерів держкорпорацій і впливових бізнесменів. Багато з них були пов’язані з енергетичним сектором, зокрема з компаніями “Газпром”, “ЛУКойл” та іншими стратегічними структурами. Офіційні версії часто зводилися до “нещасних випадків”, “самогубств” або “раптових хвороб”, проте обставини деяких смертей викликали глибокі сумніви щодо їхньої природності.
Серед найбільш обговорюваних випадків – загибель кількох топ-менеджерів “Газпрому”, які за короткий проміжок часу були знайдені мертвими у власних будинках або на відпочинку. Приміром, деякі з них загинули разом із сім’ями.
Ця серія смертей відбувалася на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, міжнародної ізоляції країни та загострення внутрішньої боротьби за ресурси і вплив.
Аналітики припускають, що в деяких випадках могло йтися про внутрішні “чистки” або “зачистку слідів” корупційних схем. Альтернативна версія – боротьба різних груп всередині російських еліт, де усунення конкурентів стало частиною нового порядку.

