Минув місяць відтоді, як смертоносні ізраїльські авіаудари вразили печально відому іранську в’язницю під час війни між двома країнами. В’язні повідомляють про нестерпні та нелюдські умови утримання після переведення до інших установ.

Незважаючи на обіцянки влади, деякі з переведених з в’язниці Евін у Тегерані продовжують стикатися з труднощами: переповнені камери, відсутність ліжок та кондиціонерів, обмежена кількість туалетів і душових, а також нашестя комах.

BBC отримала свідчення від родичів ув’язнених, переведених з Евіна, які погодилися говорити на умовах анонімності через занепокоєння щодо їхньої власної безпеки та безпеки ув’язнених.

Ізраїль завдав удару по Евіну 23 червня. За даними іранської влади, внаслідок атаки загинули 80 людей, зокрема п’ять в’язнів, 41 співробітник в’язниці та 13 військових.

У в’язниці утримувалися тисячі чоловіків і жінок, серед яких відомі політичні дисиденти, правозахисники, журналісти, а також громадяни інших країн, а також представники релігійних та етнічних меншин.

Після нападу всіх ув’язнених вивезли до інших в’язниць.

Перевірені відео та супутникові знімки підтверджують пошкодження кількох будівель на території комплексу, зокрема медичного пункту, центру для відвідувачів, офісу прокурора та адміністративної будівлі.

Після атаки військове відомство Ізраїлю назвало в’язницю «символом гноблення для іранського народу». Воно заявило, що удари були завдані «з високою точністю, щоб мінімізувати шкоду цивільному населенню», ув’язненому там.

Іран назвав напад «воєнним злочином».

Військові Ізраїлю також заявили, що Евін використовувалася для «розвідувальних операцій проти Ізраїлю, зокрема контррозвідки». Вони не надали подальших коментарів на запит щодо доказів цього твердження.

Amnesty International заявила у вівторок, що після ретельного розслідування напад становить «серйозне порушення міжнародного гуманітарного права і має бути розслідуване як воєнні злочини».

«Згідно з міжнародним гуманітарним правом, в’язниця або місце утримання вважається цивільним об’єктом, і в цьому випадку немає достовірних доказів того, що в’язниця Евін була законною військовою ціллю», – додали там.

Через родичів один політичний в’язень, переведений до Великої Тегеранської Центральної Тюрми (також відомої як в’язниця Фашафує), розповів, що співкамерники повідомили йому про нелюдські умови ще до прибуття в’язнів з Евіна.

Він зазначив, що в’язниця розташована в такому віддаленому й небезпечному місці за межами столиці, що його дружина не могла відвідати його після переведення.

Порівняно з Евіном, що знаходиться у доступному житловому районі на півночі Тегерана, Фашафує розташована за 32 км на південь від Тегерана, у пустелі, навколо якої лише дорога, за словами родичів.

В’язень розповів родині, що багато ув’язнених у Фашафує все ще сплять на підлозі в переповнених камерах без кондиціонерів, хоча влада неодноразово обіцяла покращити ситуацію.

Відео зсередини в’язниці, перевірене BBC, показує камеру, переповнену ув’язненими, що лежать на ліжках і на підлозі.

Одного разу до в’язниці прибула група, пов’язана з владою, щоб зняти відео, яке мало показати, що ув’язнені почуваються добре. Однак інші в’язні почали скандувати «смерть диктатору» — популярне гасло протесту серед іранських опозиційних груп, спрямоване на Верховного лідера Аятоллу Алі Хаменеї — і зупинили зйомку, за словами родини в’язня.

Родини ув’язнених у Фашафує повідомили, що політичні в’язні тепер перебувають в одній камері з особами, обвинуваченими чи засудженими за злочини з насильством. Правозахисні групи стверджують, що це тактика, яку Іран використовує для залякування політичних в’язнів, і це «суперечить правилам ООН щодо поводження з ув’язненими».

Ще один політичний в’язень, переведений до Фашафує, описав свою камеру родині як нестерпну через відсутність гігієни, наявність клопів і тарганів, додавши, що в’язниці бракує навіть базових зручностей порівняно з Евіном.

Раніше Human Rights Watch звинувачувала іранську владу у застосуванні погроз тортурами та безстроковим ув’язненням, а також у тривалих допитах та відмові в медичній допомозі для ув’язнених. Іран відкинув ці повідомлення.

Хоча Евін давно викликає осуд правозахисних груп через ймовірні тортури та погрози, умови у Фашафує «недостатньо висвітлені», повідомили BBC в’язні.

Відомий іранський журналіст Мехді Махмудіан, якого також перевели з Евіна до Фашафує, написав у своєму Instagram, що через невідповідність ув’язнених політичному характеру, їх «давно забули» і піддали «рокам приниження, нехтування та гноблення», оскільки «вони не мають голосу».

Фаріба Камалабаді, 62-річна ув’язнена з релігійної меншини Бахаї, переведена з Евіна до в’язниці Качарак на південь від столиці, заявила, що «воліла б померти під час нападу, ніж бути переведеною до такої в’язниці».

Іранська меншина Бахаї протягом тривалого часу стикається із систематичною дискримінацією та переслідуванням, їй відмовлено у конституційному визнанні та базових правах, таких як освіта, державна служба та свобода віросповідання, оскільки Ісламська Республіка не визнає її релігією.

«Фаріба змушена жити в Качараку в переповненій камері, де так тісно, що людям доводиться по черзі їсти за столом, а потім повертатися до своїх ліжок через брак місця», – розповіла її донька Алхан Таефі, яка живе у Великій Британії.

«Деяким з приблизно 60 ув’язнених, переведених з Евіна разом з нею, є літні жінки, і вони не отримують належної медичної допомоги. У камері всюди мухи. Її зятю та онукам, яким шість і дев’ять років, дозволили відвідати її в Евіні, але їм ще не надали дозволу на відвідування, оскільки вони не вважаються найближчими родичами».

BBC зв’язалася з посольством Ірану в Лондоні для отримання коментарів щодо умов утримання в’язнів, переведених з Евіна.

За місяць після ударів BBC перевірила інформацію про загибель семи цивільних осіб, пов’язаних з нападом на Евін, зокрема п’ятирічного хлопчика, лікаря та художницю.

Родичі 61-річної Мехрангіз Іменпур, художниці та матері двох дітей, яка жила неподалік від комплексу в’язниці, розповіли BBC, що вона «потрапила в епіцентр трагедії» нападу.

Вона вийшла з дому, щоб скористатися банкоматом, і опинилася на вулиці, прилеглій до центру для відвідувачів в’язниці, коли Ізраїль завдав удару по комплексу, повідомив член сім’ї. Вона загинула від вибухової хвилі.

Її діти спустошені, розповів BBC родич.

«Коли дві держави перебувають у конфлікті, ціну платять люди. Обидві держави винні, обидві несуть відповідальність, і обидві мають бути притягнуті до відповідальності», – сказав родич.

Додатковий матеріал Шияна Сардарізаде, BBC Verify