24 липня 2025 року минає рік з дня загибелі Журавльова Владислава Андрійовича — вірного сина України, який віддав життя за її свободу та незалежність. Його подвиг назавжди закарбується в серцях мільйонів українців.

Владислав народився 22 грудня 2000 року у мальовничому місті Світловодськ, що на Кіровоградщині. Його освітній шлях розпочався у Світловодській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №3, де він демонстрував неабиякі здібності. Згодом, прагнучи отримати технічні знання, вступив до Світловодського політехнічного фахового коледжу ЦНТУ.

У 2021 році, усвідомлюючи свій обов’язок перед Батьківщиною, Владислав пішов служити до лав української армії. З перших днів повномасштабного вторгнення, не вагаючись, він добровільно підписав контракт, щоб стати на захист рідної землі від агресора. Його рішучість та патріотизм були прикладом для багатьох.

Старший солдат Журавльов Владислав Андрійович з честю ніс службу на посаді старшого навідника 3 гармати 2 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону 43-ї окремої артилерійської бригади, яка носить ім’я гетьмана Тараса Трясила. Він був надійним товаришем і відважним воїном.

24 липня 2024 року, захищаючи територіальну цілісність України, Владислав отримав важкі поранення. Він мужньо боровся за життя, але, на жаль, помер у лікарні міста Запоріжжя. Його смерть стала непоправною втратою для близьких та всієї країни.

Церемонія прощання з Героєм відбулася 26 липня 2024 року на центральній площі міста Світловодська, зібравши сотні людей, які прийшли вшанувати його пам’ять та висловити співчуття рідним.

Світла та вічна пам’ять Захиснику України, Журавльову Владиславу Андрійовичу. Його жертовність не буде забута.

« повернутися