На щиті повернувся Герой, чиє життя було сповнене відданості та мужності. ШУТЬ ЄВГЕН СЕРГІЙОВИЧ, позивний ‘’МОДНИЙ‘’ (19.12.1992 – 09.06.2025рр.), залишив цей світ, захищаючи рідну землю. Євген народився на Полтавщині у мальовничому селі Лубни. Змалку його виховували бабуся та дідусь, які прищепили йому любов до життя та праці. Його талант до спорту проявився ще у юному віці, коли він навчався та виховувався у спортивному інтернаті. Упродовж тривалого часу Євген грав за футбольну команду Полтави, демонструючи неабиякі здібності та пристрасть до футболу, який був його справжнім захопленням. З дитинства Євген мріяв відстоювати права людей, тому обрав для себе юридичну освіту. Він вступив до Полтавського юридичного інституту імені Ярослава Мудрого, прагнучи здобути знання для захисту справедливості. На жаль, через певні життєві обставини він не зміг завершити навчання. Згодом, переїхавши до нашого міста, Євген працював водієм на різних підприємствах з ремонту автомобілів, демонструючи сумлінність та відповідальність. Він мав щире серце, завжди був готовий прийти на допомогу, мав багато друзів, яких цінував, любив свою родину та поважав старших. Євген був вірним другом з глибоким відчуттям справедливості та безмежною любов’ю до життя. Він мріяв побудувати власний будинок, мав багато планів на майбутнє, але війна жорстоко зламала всі його мрії та надії. До початку повномасштабної війни Захисник разом зі своєю дружиною працював за кордоном. Проте, коли ворог розпочав повномасштабну війну проти України, Євген, не вагаючись, повернувся додому, щоб боронити рідну землю від окупанта. З квітня 2022 року Євген добровільно став на захист України від російських агресорів, приєднавшись до одного з підрозділів Збройних Сил України. Він мужньо і відважно виконував поставлені завдання, проявляючи неабияку хоробрість та самовідданість. За свої заслуги він був нагороджений відзнакою “Ветеран війни – Учасник бойових дій”. Євген мав непересічний авторитет та глибоку повагу серед побратимів і командирів, які цінували його за лідерські якості та людяність. Життя Євгена Сергійовича обірвалося 9 червня 2025 року на передовій, де Воїн з честю, гідністю і до останнього подиху боронив рідну землю. Його втрата стала непоправною для родини, друзів та побратимів. У вічній скорботі залишилися дружина, діти, мати, бабуся, рідні, друзі та бойові побратими. Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Герою, який віддав життя за свободу та незалежність України. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Ця історія є свідченням мужності та патріотизму справжнього українця.