💔🇺🇦🇺🇦Сумна звістка сколихнула Рожищенську громаду: попрощалися із загиблим Героєм Віктором Бурковським.

Україна продовжує платити найвищу ціну за свою свободу, щодня ховаючи вірних синів. Але наша нація мужньо протистоїть російському агресору. Сьогодні Рожищенська громада провела в останню земну дорогу мужнього воїна, солдата 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади Віктора Васильовича Бурковського родом із Пожарок. Йому навіки залишиться сорок п’ять років.

У квітні 2024 року родина воїна отримала страшну звістку: солдат Віктор Бурковський зник безвісти. Сестра Наталія не могла повірити в непоправну втрату, батько сподівався на краще, але жорстока війна забирає життя наших Героїв. Вони віддають власні життя, щоб стримати ворога та відвоювати кожен клаптик української землі. За офіційними даними, захисник України Віктор Бурковський героїчно загинув у бою за Україну, її свободу та незалежність 31 березня 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка на Донеччині. Лише сьогодні зболене тіло Героя знайшло спочинок у рідному селі.

🙏🙏Навколішки зустрічала Героя громада Рожища. Люди, яким болить душа за Україну, усвідомлюють велич подвигу земляків, які повертаються додому на щиті. Вони віддали життя за кожного з нас, і ми перед ними в неоплатному боргу. Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. Міський голова Рожища Вячеслав Поліщук висловив слова глибокого співчуття та безмежної вдячності за жертовність заради незалежності України, закликавши мешканців громади гідно провести Героя.

Після панахиди траурний кортеж з тілом Героя прибув до храму Різдва Пресвятої Богородиці. Священники Православної Церкви України відслужили поминальну службу за загиблим захисником. У спільній молитві просили вічного царства для Віктора Бурковського — Героя Небесного війська, який виконав найвищу заповідь: віддав життя за ближнього.

🌺🌿У рідних Пожарках шлях Героя до останнього дому був щедро встелений квітами. З синьо-жовтими стягами односельці зустрічали свого захисника. На рідному обійсті зібралися рідні, друзі та односельці, щоб попрощатися з загиблим воїном. Люди схиляли голови перед домовиною, вкритою державним прапором, віддаючи останню шану Герою.

Під звуки оркестру та духовні співи солдата Віктора Бурковського проводжали до місця вічного спочинку. Весільний коровай на вишитому рушнику символізував нездійснені мрії Героя, його нездійснену долю, обірвану війною. Скільки таких обірваних життів по всій Україні, скільки невимовної скорботи — це важко осягнути людським розумом. Під залпи почесної варти та Державний Гімн України тіло Героя знайшло останній спочинок на кладовищі рідного села.

Вічна пам’ять та безсмертна слава Герою Віктору Бурковському!