?Пам’ять жива: 16 серпня минула річниця загибелі ОЛЕКСАНДРА ХРИЩАНОВИЧА?

?Вчора минула перша річниця з дня загибелі одного з найкращих синів України, який поклав життя, захищаючи свою Батьківщину та народ від підступного ворога, нашого земляка, уродженця села Роздол Олександра Хрищановича.

ХРИЩАНОВИЧ Олександр Миколайович народився 23 серпня 1980 р. у селі Роздол Березівського р-ну. У 1986 р. хлопчик пішов до першого класу середньої школи № 3 м. Березівки, де і закінчив 9 класів.

Полюбляв спорт: грав у футбол, теніс, волейбол. Після школи Олександр вступив до Березівського ПТУ № 43, де отримав професію електрогазозварювальника третього розряду. У 18 років вступив до лав Збройних Сил України.

Після армії Олександр працював охоронцем на цукровому заводі в смт. Зеленогірське, а трохи пізніше працював на будівництві в м. Одеса.

Олександр був дуже працьовитий, не міг всидіти без справи, постійно допомагав по господарству. Рідні та близькі згадують його дуже добрим, веселим, сміливим, порядним. Олександр був коханим сином та люблячим братом. Побратими та товариші пам’ятають військового справжнім другом, на якого можна було завжди покластися. Це він дійсно довів в своїх справах.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Олександр Миколайович казав: «Не дивлячись ні на що, все одно піду до ЗСУ, буду захищати Україну, буду проганяти ворога з нашої землі». Рідні не змогли його втримати. Перебуваючи на фронті, постійно телефонував та говорив, що «все буде добре, закінчиться війна і він повернеться додому». І повернувся… На жаль, на щиті в день свого народження…

16 серпня 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Урожайне Донецької області загинув відважний захисник України, мешканець села Роздол, старший стрілець-оператор відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 2 батальйону морської піхоти старший матрос Олександр Хрищанович.

Поховали Олександра у рідному селі Роздол 23 серпня на свій день народження. Тепер Олександру назавжди 42…

У військового залишились мама Галина Григорівна, сестра Тетяна та донька Катерина.

Сьогодні разом з близькими та рідними відвідали місце поховання загиблого земляка. Герой, воїн, відважний син своєї Батьківщини. Він був справжнім патріотом України та безстрашно боровся із російським окупантом.

Низький уклін рідним та близьким воїна, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас. Розділяємо біль втрати та низько схиляємо голови у скорботі та шані перед світлою пам’яттю Олександра Миколайовича ?

Громадо, згадайте його добрим словом і тихою молитвою.

Пам’ятаємо і будемо Пам’ятати!!!
Герої не вмирають…
Слава Україні??
Героям Слава??

Березівський міський голова Валерій Григораш