Україна може втратити мільярдну фінансову допомогу від Європейського Союзу, якщо продовжить ігнорувати антикорупційні зобов’язання. Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв’ю.

Дипломат наголосив, що довіра до України не є абсолютною. Європейські партнери можуть скористатися будь-якою можливістю, щоб обмежити або призупинити фінансову підтримку.

«У них складно з грошима, складно з розумінням, де їх знайти, але вони їх будуть знаходити. Якщо ми будемо давати їм привід, що ми щось серйозно не робимо, то вони будуть шукати приводи, як не знаходити гроші», – підкреслив Клімкін. Він додав, що ключовим завданням зараз є запобігання враженню, ніби Україна відходить від стандартів, встановлених після Революції Гідності. Це може викликати сумніви у Брюсселі щодо щирості намірів Києва.

«Це частина реальності ‘свій – чужий’. Якщо у нас нема незалежної боротьби з корупцією, то ми не свої. Якщо ми не свої, тоді і підтримка виглядає абсолютно по-іншому», – пояснив дипломат.

Клімкін також звернув увагу на потенційні ризики з боку США. У разі виникнення проблем з прозорістю в Україні, можуть розпочатися дискусії щодо аудиту всієї західної допомоги. «Я не виключаю, що із Кремля якось спробують докластися до цього, бо вони добре відчувають. І це те, чого нам точно не потрібно на фоні дуже непростих хвиль настрою Трампа», – зазначив ексміністр. Він нагадав, що втратити довіру легко, а відновити – майже неможливо: «Це питання довіри. Оскільки довіра створюється роками, а потім – 5 секунд, і відчуття довіри стає абсолютно іншим», – підсумував Клімкін.

Що передувало: скандал навколо закону про НАБУ та САП

22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який фактично підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генеральному прокурору. Президент Володимир Зеленський підписав документ, незважаючи на критику з боку громадськості, антикорупційних організацій та західних партнерів.

За новим законом, генпрокурор отримав розширені повноваження: формування груп прокурорів у САП, оголошення підозр топчиновникам, надання письмових вказівок НАБУ, закриття кримінальних проваджень та передача справ до інших органів. У НАБУ та САП заявили, що ці зміни фактично знищують незалежність антикорупційної системи, створеної після Революції Гідності.

Реакція суспільства не забарилася: в Україні почалися акції протесту. Міжнародні партнери також висловили занепокоєння. Західні дипломати, правозахисники та експерти наголосили, що така ініціатива суперечить взятим Україною зобов’язанням і ставить під сумнів її євроінтеграційний курс.

У відповідь на хвилю обурення, 24 липня президент подав до Верховної Ради новий законопроєкт №13533, який покликаний відновити автономію НАБУ і САП. Документ пропонує повернути самостійність керівників цих органів у прийнятті рішень, зокрема у підписанні підозр та контролі за справами без втручання генпрокурора. НАБУ та САП вже офіційно підтримали нову ініціативу і закликають парламент розглянути її якнайшвидше.

За попередньою інформацією, голосування за законопроєкт №13533 може відбутися в останні дні липня. Проте, нардеп Ярослав Железняк попереджає: у «Слузі народу» може не вистачити голосів, і тоді ухвалення документа опиниться під загрозою.