Челсі Дікенсон, експертка з подорожей, яка спеціалізується на бюджетних мандрівках, виявила місто, куди вона не бажає повертатися – Лос-Анджелес. Її думка розділяється багатьма іншими мандрівниками, які були розчаровані реальним образом Лос-Анджелеса, що контрастує з його гламурним фасадом. Про це повідомляє Express.

Дікенсон, яка нещодавно співпрацювала з Boots над створенням дорожніх наборів, зізналася: «Єдине місце, в яке я, здається, ніяк не можу закохатися… Ви коли-небудь були в Лос-Анджелесі?». Вона детально пояснила причини свого розчарування, акцентуючи на кількох ключових факторах, які суперечать її принципам доступного та комфортного відпочинку.

Проблеми Лос-Анджелеса: Транспорт, ціни та гігієна

Головною проблемою Лос-Анджелеса, за словами експертки, є катастрофічна залежність від автомобіля. «Ви нікуди не дістанетеся без машини. Вам знадобиться година, дві години, щоб дістатися куди завгодно», – зазначила вона. Вона провела паралель з Лондоном, де, попри схожі відстані, існує розвинений громадський транспорт. Відсутність доступного громадського транспорту в Лос-Анджелесі робить місто непривабливим для бюджетних мандрівників. Додатково, ціни в Лос-Анджелесі є надзвичайно високими. Челсі Дікенсон, яка завжди шукає вигідні пропозиції, стверджує, що дорожнеча міста робить його недоліки ще більш нестерпними. «Мені дуже важко, оскільки я людина, яка любить хороші ціни, громадський транспорт, місця для прогулянок», – поділилася вона.

Власний досвід автора лише підтверджує слова Дікенсон. Після прибуття до Лос-Анджелеса вразила недбалість міської інфраструктури: брудні, засмічені та занедбані вулиці, що різко контрастували з ідеалістичним образом Голлівуду. Цей «похмурий бік» міста, за словами автора, майстерно прихований за блискучим фасадом.

Нерівність та безпритульність

Особливо шокуючим аспектом Лос-Анджелеса є разюча нерівність у багатстві та масштабна проблема безпритульності. Автор описує, як на одній вулиці можуть розташовуватися розкішні будинки, а за рогом – напівзруйновані будівлі та райони, де мешкають безхатьки. Ця контрастність особливо помітна поблизу елітних районів, таких як Беверлі-Гіллз. Під час велосипедної прогулянки від Санта-Моніки до пляжу Веніс, популярного серед туристів, вздовж узбережжя можна було побачити численні намети безхатьків, які шукали притулок. «Це було справді сумне видовище, бо всі навколо, здається, не зацікавлені в допомозі нужденним», – зазначає автор, підкреслюючи очевидну байдужість до цієї проблеми. Лос-Анджелес також відомий своїм районом Скід-Роу, який з 1976 року слугує неофіційною «зоною стримування» для притулків та служб для бездомних, охоплюючи 50 кварталів міста.

Перенасиченість та відсутність «американської мрії»

Місто страждає від перенасиченості та надмірного споживання. Популярні туристичні місця, такі як Голлівудська Алея слави, часто переповнені людьми, що створює відчуття дискомфорту. Автор підсумовує, що, попри наявність культури та розваг, численні недоліки не дозволяють повною мірою насолодитися містом. «Якщо це „американська мрія“? Я в це не вірю», – робить висновок автор.

Нагадаємо, мальовничий курорт в Алжирі опинився в центрі культурного конфлікту через несподівану заборону на носіння певного виду чоловічих плавок на пляжі.