Маджид Шаґнобі не може їсти чи говорити, як раніше. Він не може посміхатися.

Але з пораненим ротом, прикритим хірургічною маскою, його очі сяяли, коли він прибув до лондонського аеропорту Хітроу рейсом з Каїра, у супроводі матері, брата та молодшої сестри.

«Я радий бути в Англії та отримати лікування», — сказав мені 15-річний хлопець.

У лютому минулого року він намагався отримати гуманітарну допомогу в кувейтському районі північної Гази, коли поруч вибув снаряд ізраїльського танка, розтрощивши його щелепу та поранивши ногу.

«Один із моїх друзів допоміг мені і відвіз до лікарні», — розповідає він. «Вони думали, що я мертвий. Мені довелося рухати рукою, щоб показати їм, що я живий».

Лікарі в Газі врятували йому життя, і Маджид провів місяці в лікарні, дихаючи через трахеостомічну трубку, перш ніж його евакуювали до Єгипту в лютому цього року — з дозволу Ізраїлю — для подальшого лікування.

Тепер він у Великій Британії для операції в дитячій лікарні Великої Герцогині в Лондоні, щоб відновити функцію обличчя.

Він перша дитина з Гази, яка прибула до Великої Британії для лікування військових травм, майже через два роки конфлікту, під час якого, за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), було вбито або поранено понад 50 000 дітей, згідно з даними Дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ.

Його прибуття стало можливим завдяки місяцям роботи групи медичних волонтерів, які зібралися в листопаді 2023 року для створення Проєкту Чиста Надія (Project Pure Hope). Ця ініціатива допомагає пораненим і хворим дітям Гази отримати лікування у Великій Британії та фінансується приватними пожертвами.

«Велика Британія має одні з найкращих дитячих медичних закладів у світі, але в той час як країни, такі як США, Бельгія, Італія, Швейцарія та багато інших, допомагають, Велика Британія ще не зробила цього», — зазначають представники Проєкту Чиста Надія.

Прибуття Маджида до Великої Британії сталося менш ніж через тиждень після того, як прем’єр-міністр сер Кейр Стармер пообіцяв евакуювати більше важкопоранених дітей, хоча уряд надав мало деталей щодо цього плану.

Медична команда Маджида, яка працює безкоштовно, включатиме хірургів-краніофаціалістів, пластичних та ортодонтичних хірургів, а лікарняні рахунки оплачуватимуться за рахунок приватних пожертв.

«Якщо ми зможемо повернути йому обличчя та щелепу, які він зможе використовувати, це не буде повністю нормально, але, сподіваюся, він зможе годувати себе, говорити, і його міміка стане кращою», — каже головний хірург, професор дитячої нейрохірургії у Великій Герцогині, Нур уль Овасе Джеелані.

«Сподіваємося, це суттєво вплине на його життя та майбутнє.

«Наше сподівання — допомогти багатьом іншим дітям, подібним до нього, протягом наступних місяців. Це наша колективна моральна відповідальність».

Раніше лікарі з цієї лікарні лікували пацієнтів з України, а минулого року допомогли розділити сіамських близнюків в Ізраїлі.

Професор Джеелані розчарований тим, що першій дитині з Гази знадобилося так багато часу, щоб отримати лікування від військових травм у Великій Британії.

«Як лікар і як людина, я не зовсім розумію, чому нам знадобилося понад 20 місяців, щоб дійти до цього етапу», — каже він.

Проєкт Чиста Надія визначив 30 дітей у Газі з критичними травмами, яким вони сподіваються допомогти привезти до Великої Британії. Зазначається, що оголошення уряду «життєво важливе і давно назріло», але час не чекає.

«Кожен день зволікання ставить під загрозу життя та майбутнє дітей, які заслуговують на шанс жити, одужувати та відбудовувати своє життя», — сказав Омар Дін, співзасновник проєкту.

У квітні група волонтерів отримала візи для двох дівчат — 13-річної Рами та 5-річної Гєни — з хронічними захворюваннями, щоб вони також могли пройти приватно профінансовані операції у Великій Британії.

Їх привезли до Лондона після евакуації з Гази до Єгипту, де через руйнування системи охорони здоров’я вони не отримували необхідного лікування.

З того часу, як я зустрівся з ними на початку травня, Рама набрала вагу, а Гєна, яка була глибоко травмована та замкнута, стала помітно більш грайливою.

Гєні провели лазерну операцію для зняття тиску в лівому оці, яке вона ризикувала втратити. А Рама перенесла операцію з приводу серйозного захворювання кишківника.

Обидві дівчинки почуваються добре, кажуть їхні матері.

Але вони дуже хвилюються — їм важко їсти і спати — через родичів, які залишилися в Газі і тепер змушені боротися за їжу.

«Тут краще, ніж у Газі», — каже мені Рама. «Немає бомб і страху».

Але друзі надсилають їй повідомлення з Гази, розповідаючи, що вони не знаходили хліба протягом 10 днів, і вона каже, що її старший брат спить на вулиці після того, як спочатку його дім, а потім його намет були зруйновані бомбами.

«Вони голодні. Тому я теж не хочу їсти. Я відчуваю, що я все ще там, з ними», — сказала Рама.

Експерти, підтримані ООН, заявили цього тижня, що є все більше свідчень того, що поширений голод, недоїдання та хвороби спричиняють зростання смертності, пов’язаної з голодом, серед 2,1 мільйона палестинців у Газі.

Маджид, який отримав травми, що змінили його життя, намагаючись отримати їжу для своєї родини, також хвилюється за своїх двох братів, які залишилися в Газі.

«Я боюся, що вони помруть або з ними щось станеться», — каже він. «Я просто хочу, щоб вони були в безпеці».