Кульгавий світ, скалічений грошима,
Де правлять “блат”, корупція, зв’язки,
Де совість залишилась за дверима,
А замість правди чуємо казки.

Спотворили життя задля розваги,
Й розпуста не рахується за гріх,
Лиш де-не-де, заради рівноваги,
Існує щирість, що дрібніша бліх.

І ледь помітно, вибилась довіра,
Зігнуло чесність, скорчило любов,
Але та заздрість, що лютіша звіра,
Топтала всі чесноти знову й знов.

І лиш надія стримує зневіру,
Від лиха закриваючи грудьми,
Коли припинимо казитися від жиру,
Ми зможем стати справжніми людьми!

Автор: Ірина Вазерцева