Дональд Трамп, колишній президент Сполучених Штатів, колись висловлював переконання, що погрози запровадження жорстких економічних санкцій є потужним інструментом для впливу на світових лідерів, спонукаючи їх до зміни своєї політики. Однак, з плином часу та накопиченням міжнародного досвіду, його впевненість у цьому підході похитнулася. Особливо це стало помітно під час його президентства, коли він неодноразово намагався використовувати цей важіль тиску на різні країни, але результати не завжди відповідали очікуванням. Трамп вважав, що економічні санкції, як потужна зброя, здатні змусити будь-якого світового лідера переглянути свої рішення, але реальність виявилася набагато складнішою. Сучасні геополітичні реалії та стійкість деяких країн до зовнішнього тиску поставили під сумнів ефективність цього методу. Він припускав, що погрози введення економічних санкцій можуть впливати на світових лідерів, але зараз він вже не настільки певен у цьому. Це свідчить про еволюцію його поглядів, зумовлену новими викликами та спостереженнями на міжнародній арені. Трамп, який раніше покладався на санкції як на один з головних інструментів зовнішньої політики, тепер стикається з необхідністю переосмислення своєї стратегії. Його колишня впевненість у здатності санкцій змінювати позиції світових лідерів значною мірою базувалася на припущенні про їхню універсальну дієвість. Однак, різні країни реагують на санкційний тиск по-різному, і далеко не завжди це призводить до бажаних для ініціаторів санкцій змін. Це спонукає до більш глибокого аналізу ситуації та пошуку альтернативних шляхів впливу. Отже, Трамп, який вважав, що погрози введення економічних санкцій здатні змінювати позиції світових лідерів, тепер не впевнений у цьому. Ця зміна у поглядах відображає складність сучасних міжнародних відносин та обмеженість традиційних інструментів дипломатичного тиску.