Вода – це життя, але її стабільне постачання стає все складнішим викликом через зміну клімату, забруднення довкілля, індустріалізацію та руйнування інфраструктури, особливо загострене війною. Проблема нестачі якісної питної води має глобальний характер, і пошук ефективних рішень для водозабезпечення є пріоритетним завданням для місцевої влади, зокрема, для Вільногірської громади. Майже 70 років гірничо-металургійний комбінат (ГМК) забезпечував водою місто Вільногірськ та інших споживачів, здійснюючи водозабір з річки Дніпро. Комбінат і досі постачає воду, очищує та знезаражує її, після чого КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради транспортує її мережами до споживачів та відповідає за водовідведення. З часом обладнання та мережі зносилися, потребуючи модернізації. Розглядалася можливість створення міського водоканалу, але це вимагає значних, нині непосильних коштів. Будь-які зміни потребують обережності, аби не вплинути на стабільність постачання та тарифи. Компанія ОГХК вживала заходів для покращення якості води, зокрема, ремонтувала обладнання, перейшла на гіпохлорит натрію для знезараження та заглибила водозабір. Розглядалася також можливість підключення до Аульського водоканалу, але війна призупинила цей проєкт. Міський голова Володимир Василенко відзначив важливість проєкту будівництва альтернативних джерел водозабезпечення, зокрема, використання води з підземних горизонтів. Геолог Віктор Яровий досліджував Полтавський водоносний горизонт, який може забезпечити місто артезіанською водою. Першим кроком стало введення в експлуатацію свердловини глибиною 120 м на початку 2000-х, але обсяги води були недостатніми, а вміст заліза – підвищеним. Проте, це був цінний досвід, що стимулював подальші дослідження. У місті вирішили будувати більше свердловин у різних кварталах, плануючи ввести в дію 9, наразі працюють чотири. Після реформи децентралізації у 2020 році, утворено Вільногірську міську територіальну громаду, для якої питання водозабезпечення сіл стало пріоритетним. На першому етапі планується будівництво свердловин у селах Мар’янівка та Доброгірське. У липні 2025 року жителі Доброгірського звернулися щодо відсутності води. Заступник міського голови Ростислав Варницький запевнив, що вживаються заходи: пробурено свердловину глибиною 83 м до артезіанського водоносного горизонту, аналіз води підтверджує її високу якість. Головний інженер КП «УК «Жилкомсервіс» Віталій Федоренко повідомив про дослідження водоносного горизонту та розробку проєктно-кошторисної документації для пункту роздачі води з системою доочистки. Розглядається можливість розширення проєкту на кілька вулиць за наявності фінансування. Подібний план розробляється для Мар’янівки. Для міста чотири свердловини недостатньо, тому планується продовження будівництва альтернативних джерел. Актуальним залишається питання централізованого водопостачання. Висловлюється вдячність керівництву АТ «ОГХК» та Вільногірського ГМК за підтримку міста та стабільне забезпечення мешканців водою.