??Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях!

Сьогодні виповнюється річниця загибелі відважного Захисника України, справжнього патріота, який віддав своє життя за нашу свободу – Володимира Анатолійовича Бугайчука.
Володимир народився 12 листопада 1990 року в селі Федорівка. Буквально за два місяці йому мало б виповнитися 33 роки. Не дожив. Ворог пошматував його тіло, навіки зупинив биття його щирого, доброго серця.
Після здобуття середньої освіти Володимир зробив свідомий крок в життя доросле, вступивши до Короцького вищого професійного училища, де здобув спеціальність «Тракторист». Набуті знання й уміння стали основою його професійного життя. Працював за спеціальністю, допомагав місцевим фермерам. Водночас займався особистим селянським господарством – вирощував зерно для святого хліба, овочеві культури.

Добрий душею і серцем, умілець-трудолюб, турботливий син і брат, надійний друг. За допомогою до Володимира часто зверталися односельці. Він любив і знав техніку. Трактор, який залишився в господарстві Бугайчуків, Володимир змайстрував власними руками. Згодом він став його надійним помічником у господарських роботах у селі.
Трудився, будував плани, мріяв… Не судилося їм збутися. Ворог, який вдерся на нашу землю, у мирне життя українців зруйнував усі плани, завадив здійсненню мрій молодого чоловіка, який ще й сім’ю не встиг створити.

У січні 2023 року Володимира Бугайчука мобілізували до лав ЗСУ. Пройшовши навчання на військовому полігоні, Володимир особисто попросився на передову лінію оборони України. Проте навіть там, у надскладних умовах війни, він будував плани на майбутнє, мріяв, турбувався про рідних. Востаннє розмовляв зі своєю мамою 18 серпня – за два дні до загибелі. Цікавився домашніми справами, придбанням матеріалів для будівництва погреба.

Загинув Володимир Бугайчук 20 серпня під час виконання бойового завдання в районі села Роботине Запорізької області.
Герої не вмирають, допоки живе пам’ять про них! Вічна слава Герою!