Ігор народився в Глухові 24 жовтня 1995 року. Він вчився у ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, кадетському корпусі в Сумах. Закінчив та випустився у доросле життя з глухівської ЗОШ №3. Після здобував фах юриста в Київському університеті права НАН України. Водночас продовжував активно займатися спортом, який супроводжував його все життя.

Після навчання Ігор продовжив своє життя за кордоном. Він жив і працював у Німеччині, Швеції. Згодом переїхав у Португалію. Там у нього був налагоджений побут, стабільна робота.

24 лютого 2022 року, дізнавшись, що на його рідну країну напала рф, Ігор не зволікав ні дня й чітко розумів, де хоче бути і де він потрібен. Із мінімумом речей був в аеропорту, й уже за кілька днів – у Києві.

Там він долучився до війська, згодом підписав контракт з ВМС ЗСУ – став до лав 36-ї окремої бригади морської піхоти. Служив у 501 окремому мотопіхотному батальйоні.

Був на Запорізькому та Херсонському напрямках, під Авдіївкою, коли там точилися криваві битви. Коли почався активний наступ на Харківщині, Ігоря та його побратимів перекинули туди. Він воював під Вовчанськом.

Ігор мав позивний “Арктика”. І через те, що свого часу жив у холодних країнах, і через його суворий та стійкий характер. Він був відважним, хоробрим, цілеспрямованим, щирим, розумним. Для нього було честю та гордістю зі зброєю захищати свою країну. 1 серпня життя воїна, командира роти обірвалося. Він повертається додому на щиті.

В Ігоря залишилися мати, батько, молодші брати, багато рідних.

Більше про захисника читайте на сайті.

Редакція висловлює щирі співчуття рідним Героя! Вічна пам’ять!

Підписатися на Глухів.City