Сьогодні йому було б двадцять вісім, Олександр не дожив до свого дня народження 2 місяці, цей час перетворився для рідних на вічність яка зіткана з болю й туги, тяжке усвідомлення, що йому навіки 27, розриває серце… ??️

Життя офіцера Національної гвардії України, старшого лейтенанта ВИДРИЧА ОЛЕКСАНДРА 18 червня 2024 року в районі населеного пункту Комишуваха Запорізької області, трагічна загибель на фронті – це неоціненна втрата для країни, глибока рана на все життя для сім’ї військового й пекучий біль, який не минає з часом…❤️‍?

Герої не вмирають, вони гинуть в запеклих боях, залишають по собі пам’ять, яку ми маємо плекати із вдячністю за можливість жити під мирним небом неньки України.

В мирний час, Олександр, люблячий чоловік, турботливий син та брат, надійний друг, щира й дуже світла Людина. З перших днів повномасштабного вторгнення, Сашко, проявив себе, як відважний Воїн й став на захист рідної країни.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про нашого захисника стане сильнішим за смерть й назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Назавжди в строю.⚔️
Вічна памʼять Герою України!