🕯️ Сьогодні минають два роки від дня, коли наша громада втратила свого Героя – Артура Васильовича Суремка.
Народився 12 грудня 1984 року в селі Павлівка Дніпропетровщини. Закінчив Павлівську школу, навчався в Новопокровській гімназії, відслужив строкову службу, створив сім’ю, виховував доньку Аріану та сина Тимофія. Був турботливим сином, люблячим чоловіком і батьком, щирим другом.
Коли у 2014 році на українську землю прийшла війна, Артур не залишився осторонь. Його бойовий шлях пролягав через Бахмут, Краматорськ, Дебальцеве, Костянтинівку, Перше Травня. Він виконував бойові завдання з честю, за що був нагороджений медалями «Військова доблесть», «Учасник АТО», «Захиснику Вітчизни», «За військову службу Україні» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» III ступеня.
З початком повномасштабного вторгнення він знову став до строю. 12 серпня 2023 року під час запеклих боїв поблизу села Старомайорське на Донеччині його життя обірвалося. Він загинув, боронячи свободу та гідність України, віддавши за нас своє життя.
Артур Васильович не вважав себе героєм. Він був звичайною людиною, яка просто не змогла залишитися осторонь, коли Батьківщині потрібен був захист. Він зробив свій вибір – і цей вибір коштував йому найдорожчого.

Не забудемо! Не пробачимо!
Світла пам’ять Герою!