🕯Пам’ятаємо…

Коли почалася повномасштабна війна, Максим Поліщук добровільно приєднався до місцевої ТрО. Строкової служби не мав, тож до Збройних сил його спочатку не прийняли. Але за місяць він став військовослужбовцем 54 ОМБр. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника.

💪 Серед побратимів його знали під позивним «Борода». Саме ця риса зовнішності вирізняла Максима під час навчання. Разом із побратимами тримав оборону під Кураховим, у Спірному на Донеччині.

💙💛Йому було 38, коли він загинув, виконуючи бойове завдання під Івано-Дар’ївкою, поблизу Бахмута. Ворожий снаряд влучив в окоп, де перебував Максим. Але перед цим наш Захисник ухвалив непросте рішення: відмовився від ротації, бо вважав, що новоприбулі бійці ще не готові. Залишився — аби прикрити.

🌿Нехай кожен крок вулицею імені Максима Поліщука буде сповнений шани й вдячності воїну, який віддав життя заради нашої свободи та майбутнього України.

🇺🇦Його ім’я вписане в історію громади і серце нації. 🇺🇦