Друга річниця без Богдана: вшанування пам’яті Героя в Липовецькому ліцеї №2

Сьогодні Липовецький ліцей №2 став місцем урочистого зібрання, присвяченого пам’яті Богдана Завадинського, випускника закладу, солдата гранатометного взводу роти вогневої підтримки 59 ОМБр ім. Якова Гандзюка. Друге літо поспіль громада вшановує свого полеглого Героя, Богдана Анатолійовича Завадинського. На заході були присутні родина загиблого воїна, педагогічний та учнівський колективи, бойові побратими, родини інших загиблих земляків, представники Липовецької міської ради та мешканці громади.

Директорка ліцею Людмила Матвієнко відкрила лінійку, наголосивши на важливості пам’яті про тих, хто віддав життя за майбутнє України. “На території України продовжують лунати вибухи… Страшні звістки стукають у двері, викликаючи невгамовний біль у серцях рідних воїнів, які віддали свої життя за світле майбутнє України. Вони віддали життя і за нас, і наш святий обов’язок пам’ятати це. Щоденно, о 9.00, вділіть 3 хвилини часу, аби вшанувати їх. Будьмо гідними їх пам’яті,” – звернулася вона до присутніх.

Вчителі Інна Павленко, Олена Ненюкова та класний керівник Майя Герасименко поділилися теплими спогадами про Богдана, згадуючи його як сумлінну і працьовиту дитину. Богдан Завадинський, позивний “Тобі”, народився 22 липня 2003 року в селі Хороша. Його дитинство було затьмарене ранньою втратою матері, після чого вихованням займалися батько та старший брат Дмитро. Після закінчення 11 класів, Богдан здобував професію маляра-штукатура-облицювальника у Державному навчальному закладі “Центр професійно-технічної освіти №1”.

У січні 2023 року, у віці дев’ятнадцяти років, Богдан самостійно прийняв рішення і підписав контракт, вирушивши на навчання до Естонії. Після повернення його направили на Донеччину, де він ніс службу солдатом гранатометного взводу. Його побратими згадують Богдана як хороброго бійця, який не боявся смерті. 16 серпня, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району, наш земляк загинув, навіки залишившись гідним сином громади та України.

Слова підтримки та спогадів про Богдана висловив його односелець, однокласник і побратим Владислав Безух. Вони разом боронили Україну, пліч-о-пліч проходячи через випробування війни. Владислав наголосив, що Богдан був справжнім товаришем і врятував життя не одному пораненому бійцю, винісши їх з поля бою. Його відвага була відзначена нагородами: нагрудними знаками “Захисник Вітчизни”, “Учасник бойових дій” та посмертною медаллю “За мужність” ІІІ ступеня.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять полеглого Героя. Квіти до меморіальної дошки символізували вічну пам’ять про Богдана Завадинського. Слава Герою! Уклін низький вам, любі, до землі, За те, що нам дали можливість жити, За те, що не здалися у вогні, Навчили Україну нас любити!