Світові новини, Суспільство, Технології
Захист працівників від екстремальної спеки: звіт ВООЗ
Працівники в усьому світі потребують кращого захисту від екстремальної спеки, оскільки зміна клімату призводить до частіших теплових хвиль – такий висновок нового звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).
Згідно зі звітом, мільйони працівників зазнають теплового стресу, що негативно впливає на їхнє здоров’я та продуктивність. Документ закликає уряди, роботодавців та працівників співпрацювати для розробки стратегій адаптації.
Хоча ВООЗ неодноразово попереджала про ризики екстремальної спеки для здоров’я, це перший звіт з 1969 року, присвячений саме тепловому стресу на робочому місці.
Директор відділу ВООЗ з питань навколишнього середовища, клімату та здоров’я Рюдігер Креч наголошує, що результати звіту мають стати тривожним сигналом.
«Це не просто дискомфорт. Це реальний ризик для здоров’я», – заявив він. «Якщо ви працюєте в спеку, і температура вашого тіла протягом тривалого часу перевищує 38°C, ви ризикуєте отримати серйозний тепловий стрес, інсульт, ниркову недостатність, зневоднення».
Адаптація необхідна, оскільки теплові хвилі більше не є рідкісними явищами. За даними ВМО, останнє десятиліття було найтеплішим за всю історію спостережень, а 2024 рік став найспекотнішим.
У деяких частинах Європи температури 40°C і вище вже не є незвичними. В Африці чи на Близькому Сході вони можуть сягати 50°C. Середня температура поверхні Середземного моря в липні встановила новий рекорд, досягнувши 26,68°C. Цього літа Велика Британія також очікує один із найспекотніших періодів з 1884 року.
Теплові хвилі не тільки шкодять здоров’ю, але й впливають на продуктивність. Новий звіт показує, що на кожен градус підвищення температури вище 20°C продуктивність падає на 2%.
Водночас зростає кількість нещасних випадків. Під час європейської спеки 2023 року, за оцінками швейцарського фонду страхування від нещасних випадків (Suva), при температурі вище 30°C кількість нещасних випадків на робочому місці зросла на 7%. Причинами Suva називає проблеми з концентрацією через боротьбу організму з екстремальною спекою та недосипання, також спричинене спекою.
Оскільки будівельники та сільськогосподарські працівники є особливо вразливими, деякі європейські країни вже розглядають способи адаптації для безпечнішої роботи під час теплових хвиль. Минулого місяця уряд Італії підписав надзвичайний указ, погодивши з профспілками та роботодавцями протокол, який забороняє працювати в найспекотніші години дня.
У швейцарських кантонах Женева та Тічино будівництво було призупинено під час спеки 2023 року, що було позитивно сприйнято найбільшою профспілкою Швейцарії Unia.
«Часто на будівельних майданчиках вони вже відстають від графіка, тому відчувають сильний тиск, щоб продовжувати працювати», – розповів представник Unia Ніко Лутц швейцарському телебаченню.
«Ось чому ми потребуємо, щоб будівельні компанії брали на себе відповідальність і визнавали, що при певній температурі працювати небезпечно, надто спекотно, і всі ми погоджуємося, що робота просто займе трохи більше часу».
Звіт ВООЗ, хоч і зосереджений на робочому місці, також попереджає, що літні люди, хронічно хворі та діти особливо вразливі під час теплових хвиль. Це означає, що адаптація потрібна як для шкіл, так і для робочих місць.
У Німеччині школи можуть оголошувати «Hitzefrei» (вільний від спеки), коли температура перевищує певний рівень. У 1970-х, 80-х або 90-х роках це часто означало, що коли термометр піднімався вище 30°C, дзвонили шкільні дзвони, і всі могли йти додому.
Але це було тоді, коли такі температури були рідкістю. Зараз 30°C стає все більш поширеним, і школи неохоче переривають уроки так часто. Рюдігер Креч з ВООЗ розуміє причину. «Під час COVID ми бачили, що зупинка шкільних занять… наші школярі досі страждають від цього. Думати, що простим рішенням є припинення навчання, часто є найдорожчим для дітей».
Коли школи у Швейцарії відновили роботу минулого тижня, температури по всій країні перевищували 30°C. Порада вчителям: водіть класи до басейну. Але, як зазначила Дагмар Реслер, голова Швейцарської асоціації вчителів, «Ми не можемо проводити всі уроки в басейні – нам потрібно викладати матеріал».
Пані Реслер, можливо, передбачаючи заклик ВООЗ до адаптації, закликала до включення нових систем вентиляції та навіть кондиціонування повітря до шкільних будівель, багато з яких потребують ремонту.
«Я просто хочу, щоб люди пам’ятали, що це стосується забезпечення комфортних умов навчання для наших дітей», – сказала вона. «І щоб наші вчителі могли працювати в прийнятних умовах».
У звіті ВООЗ/ВМО зазначено, що адаптація повинна проводитися у консультації з усіма: від урядів, роботодавців і працівників до місцевих рад, а також органів охорони здоров’я та освіти. Рюдігер Креч вже має одну пропозицію, яка може сподобатися не тільки учням у Великій Британії, але й школам з обмеженим бюджетом, які мають мало коштів на ремонт.
«Чи адаптована шкільна форма, яку ви маєте у Великій Британії, до теплових хвиль? Це питання, які ми хочемо, щоб люди розглянули».
Але не можна уникнути того факту, що адаптація робочих місць, шкіл чи навіть лікарень до зростання екстремальної спеки вимагатиме інвестицій. Багато урядів, особливо в Європі, переорієнтовують свої витрати на оборону, тоді як адаптація до зміни клімату втратила пріоритетність.
Пан Креч попереджає, що це може бути недалекоглядним. «Думати: «У мене немає грошей на всі ці зміни». Подумайте двічі. Тому що, якщо вам доведеться припинити виробництво, якщо ваші працівники матимуть серйозні проблеми зі здоров’ям через тривалі теплові хвилі, подумайте про втрати продуктивності. Думати, що грошей немає, тому залишимо все як є, це, можливо, найдорожче рішення».


