Напередодні визначальних свят для нашої держави, звертаюся до кожного з вас не з привітаннями, а з закликом до глибокого усвідомлення. Ця битва – це не просто конфлікт, це остання боротьба за саме існування України, за життя кожного громадянина, за нашу унікальну культуру, мову та ідентичність. Ми мусимо здобути перемогу за будь-яку ціну, адже програш означатиме втрату всього, що робить нас українцями. Ворог поставив за мету знищення України, і не слід плекати ілюзій щодо безпеки будь-кого – ані солдата, ані дитини, ані літньої людини. Жорстокість, цинізм та безмежна брехня ворога не знають меж у досягненні цієї мети.

Закликаю до об’єднання задля порятунку нашої нації. Наше військо – це єдина стіна, що стримує ворожу навалу. Допомога фронту – це священний обов’язок кожного. Ми зобов’язані підтримувати наших захисників власними зусиллями, фінансами та всією своєю відданістю. Просто написати “вічна пам’ять” недостатньо; полеглих воїнів потрібно гідно замінити. Кожен, хто захищав наших дітей, заслуговує на те, щоб його родина відчувала підтримку.

Ветерани, які зазнали поранень та втратили здоров’я на війні, повертаються додому. Вони повинні бачити суспільство, сповнене поваги, вдячності та дієвої допомоги. Особливо звертаюся до мешканців громади: 23 серпня надається чудова нагода продемонструвати свою вдячність. Відкладіть усі справи, підтримайте ветеранів, які покажуть свою силу волі та духу у змаганнях.

Не залишайтеся осторонь тих, хто втратив близьких. Їхній біль потребує нашого співчуття, нашої готовності розділити цю ношу. Допоможіть тим, хто постраждав, морально і фізично – вони надзвичайно потребують цього. Позбудьтеся другорядних завдань, дрібних суперечок та образ. Відкиньте все, що нас роз’єднує, адже ціна розбрату надто висока.

Тільки будучи об’єднаними, жертовними, гідними та вдячними, ми зможемо здобути перемогу. Слава Україні!