Сьогодні Волочиська громада провела в останню путь нашого земляка, справжнього патріота та захисника України – Заверуху Володимира Володимировича.

Його життя – це приклад любові до рідної землі, відданості родині та незламної мужності.

Володимир народився 9 листопада 1983 року у місті Волочиськ. У 1990 році пішов у перший клас Волочиської ЗОШ №5, яку закінчив у 1999 році. Далі здобував професійну освіту у Волочиському професійно-технічному училищі №5, де отримав кваліфікацію електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання.

У 2002 році проходив строкову службу в армії. Через рік повернувся додому, створив сім’ю – одружився з дружиною Ольгою, а у 2004 році в сім’ї народилася донька Тетяна.

Сумлінно працював на підприємствах рідного міста: на Волочиському заводі «Мотор Січ», у «Волочиськ-Цукор», ТОВ «Агробізнес», ПП «Транс-Авто-Д».

У 2015 році він добровільно вирушив захищати рідну землю у зоні проведення АТО. Брав участь у бойових діях у селищі Райгородок Луганської області та у місті Авдіївка Донецької області. Після повернення у 2016 році деякий час працював, а згодом, у 2021 році поїхав на роботу за кордон. Та початок повномасштабного вторгнення змусив його повернутися – він не зміг залишити в небезпеці своїх рідних і Батьківщину.

У 2023 році Володимир знову добровільно став у стрій. Служив у Запорізькій області, зокрема в районах Роботиного та Оріхового. У 2024 році під час виконання бойового завдання отримав важке поранення – вогнепальне поранення правого передпліччя, вогнепальний перелом правої променевої кістки. Перебував на реабілітації, але, не зважаючи на біль і наслідки травми, у червні 2025 року прийняв рішення повернутися до побратимів на передову.

22 серпня 2025 року, у бою поблизу населених пунктів Новоданилівка та Новоандріївка Запорізької області, життя молодшого сержанта Володимира Заверухи трагічно обірвалося. 

Йому був лише 41 рік… Він повернувся у рідне місто «на щиті»…

Сьогодні громада у скорботі схиляє голови перед його подвигом. Важко знайти слова, які б могли заспокоїти біль матері, коханої дружини та доньки, для яких ця втрата назавжди залишиться незагоєною раною.

Та всі ми знаємо: Володимир Заверуха загинув за волю, за честь, за право бути Українцем, за свою родину і за кожного з нас.

💙💛 Він був і назавжди залишиться справжнім патріотом, мужнім воїном і гідним сином України.

Світла пам’ять Герою… Вічна шана незламному захиснику!

🕯 Вічна пам’ять усім, хто віддав своє життя за свободу України.

« повернутися