Південна Корея ухвалила закон, який забороняє використання мобільних телефонів та смарт-пристроїв під час уроків у школах, ставши черговою країною, що обмежує використання телефонів серед дітей та підлітків. Ця нова освітня політика спрямована на боротьбу зі смартфоновою залежністю, враховуючи зростаючу кількість досліджень, що вказують на її шкідливий вплив.

Закон, який набуває чинності з наступного навчального року в березні 2026 року, є результатом двопартійної співпраці, спрямованої на подолання смартфон-залежності. Законодавці, батьки та вчителі стверджують, що використання смартфонів негативно впливає на успішність учнів та відволікає їх від навчання.

Однак, законопроект має і своїх скептиків, зокрема серед учнів, які ставлять під сумнів ефективність його реалізації та чи справді він вирішує першопричини залежності.

Законопроект переконливо пройшов голосування у середу, отримавши 115 голосів «за» зі 163 присутніх членів. Більшість південнокорейських шкіл вже мали певні форми заборони на використання смартфонів. Це не унікальний крок, адже подібні обмеження існують і в інших країнах. Фінляндія та Франція ввели обмеження на менш масштабному рівні, лише для молодших школярів. Італія, Нідерланди та Китай обмежили використання телефонів у всіх школах. Однак Південна Корея є однією з небагатьох, хто законодавчо закріпив таку заборону, що свідчить про серйозність проблеми.

«Діти сьогодні просто не можуть випустити смартфони з рук», — каже Чой Ин-йонг, мати 14-річного підлітка з Сеула. Проблема стосується не лише дітей: згідно з урядовим опитуванням 2024 року, майже чверть населення країни (51 мільйон людей) надмірно залежні від своїх телефонів. Цей показник сягає 43% серед молоді віком від 10 до 19 років і продовжує зростати. Більше третини підлітків визнають, що їм важко контролювати час, проведений за переглядом відео в соціальних мережах. Батьки стурбовані, що це заважає їхнім дітям займатися іншими важливими справами, такими як навчання, спілкування та розвиток.

«Коли вони йдуть до школи, вони мають вчитися, а також будувати стосунки та брати участь у різних заходах. Однак вони не можуть зосередитися на цих речах», — каже пані Чой. «Навіть коли вони спілкуються з друзями, вони швидко повертаються до своїх телефонів, і це, природно, заважає навчанню». Деякі батьки, як-от Кім Сун, чиї дві доньки навчаються у початковій школі, також занепокоєні булінгом у соціальних мережах, де «діти кидаються один на одного неприпустимо образливими словами».

Чо Чжун-хун, член парламенту від опозиційної партії «Влада народу», яка внесла законопроект, зазначає, що на нього вплинули подібні кроки в інших країнах. Він наголошує на «значних наукових та медичних доказах» того, що смартфон-залежність має «надзвичайно шкідливий вплив на розвиток мозку та емоційне зростання учнів». Закон, хоч і забороняє використання телефонів лише під час уроків, надає вчителям право припиняти використання телефонів учнями на території школи. Він також зобов’язує школи навчати учнів правильному використанню смарт-пристроїв. Передбачені винятки: закон дозволяє учням з інвалідністю або особливими освітніми потребами використовувати допоміжні пристрої, а також дозволяє використання в освітніх цілях або під час надзвичайних ситуацій.

Вчителі, однак, розділені щодо заборони. З двох основних профспілок вчителів країни лише консервативна Корейська федерація асоціацій вчителів підтримала законопроект, заявивши, що він надає «значно міцнішу юридичну основу» для обмеження телефонів у класах. Представник групи зазначив, що, за їхнім внутрішнім опитуванням, майже 70% вчителів повідомляли про зриви занять через використання смартфонів, а деякі учні «не можуть контролювати свої емоції в моменті [коли вчителі обмежують використання телефонів], ображаючи або навіть нападаючи на вчителів».

Інша група, Корейський союз вчителів та освітніх працівників, заявила, що не має офіційної позиції щодо закону – деякі члени висловили занепокоєння, що закон порушує право учнів на доступ до своїх смартфонів.

«В реальній ситуації учні не мають місця для зустрічі з друзями поза репетиторськими центрами, окрім як через KakaoTalk [додаток для спілкування] або Instagram, і вони постійно піддаються конкуренції в школі», — каже Чо Йон-сун, вчитель старшої школи, який виступає проти заборони смартфонів. Він вважає, що законопроект спрямований на телефони, а не на реальну проблему, з якою стикаються учні – сумнозвісний конкурсний вступ до вищих навчальних закладів країни.

Цей іспит, відомий як «Сунин», є восьмигодинним випробуванням, яке багато корейців вважають визначальним для своєї долі. Результат значною мірою впливає на вступ до університету, його престижність, а отже, і на подальші кар’єрні перспективи та доходи. Корейські діти починають готуватися до цього іспиту з першого дня навчання. 13-річний учень, який побажав залишитися неназваним, розповів, що йому просто не вистачає часу на залежність від телефону, оскільки додаткові заняття та домашні завдання після школи зазвичай тримають його зайнятим до опівночі щодня.

«Замість того, щоб просто конфіскувати телефони, я думаю, перший крок — це навчити учнів, що вони можуть робити без них», — каже Со Мін-джун, 18-річний старшокласник, який виступає проти заборони смартфонів. Він стверджує, що заборона телефонів під час уроків не дає значного результату, оскільки «учні все одно користуватимуться телефонами під час поїздок на транспорті або перед сном». «Насправді не було жодної освіти щодо здорового використання, лише конфіскація».