З глибоким сумом та скорботою Меденицька громада готується до вшанування пам’яті полеглого Воїна Збройних сил України – Івана Івановича Рубаша, уродженця села Грушів. 🇺🇦 Церемонія прощання розпочнеться завтра, 28 серпня, о 12:45 год. У селищі Меденичі, біля величного Пам’ятника «Борцям за волю України», відбудеться спільна молитва – панахида. Її відслужать отці місцевих парафій за упокій душі мужнього Захисника України, який віддав життя за нашу свободу. Після спільної молитви кортеж із тілом Героя вирушить до м. Дрогобича, щоб в останню путь провести його з гідністю.

Іван Іванович Рубаш героїчно загинув 21 серпня 2025 року, виконуючи надскладне бойове завдання поблизу села Ямпіль на Донеччині, у Краматорському районі. Його шлях у лавах Збройних сил України розпочався 1 березня 2022 року, коли він став на захист нашої Батьківщини, відважно боронячи нашу державу на Лиманському напрямку. За виявлену виняткову мужність та героїзм, відданість справі, Іван Іванович був нагороджений високою відзнакою – Золотим Хрестом. Цю почесну нагороду йому особисто вручив Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, відзначивши його неоціненний внесок у захист країни.

Іван Рубаш народився 10 травня 1969 року в мальовничому селі Грушів, де минули його щасливі дитячі та юнацькі роки. Його освітній шлях розпочався у місцевій школі, а згодом він здобув професійну освіту у Воловецькому професійному ліцеї. У 1987 році, як і багато його однолітків, був призваний на строкову військову службу, здобуваючи перші навички захисту Вітчизни. Повернувшись до мирного життя, він створив міцну та люблячу сім’ю, з якою прожив разом 35 щасливих років. Їхній дім був сповнений радістю виховання трьох дітей – доньки та двох синів, а згодом і шістьох онуків, які приносили в їхнє життя ще більше щастя.

Перу Івана Івановича був добре відомий Дрогобицький машинобудівний завод, де він працював, а останні роки перед повномасштабним вторгненням займався приватним підприємництвом, розвиваючи власну справу. Усі, хто мав щастя знати Івана Івановича, згадують його як надзвичайно чуйного, люблячого чоловіка та батька, завжди добру, щиру і відверту людину, готову безкорисно прийти на допомогу кожному, хто її потребував. Він був справжнім майстром на всі руки – не існувало справи, з якою б він не впорався, підходячи до будь-якого завдання з відповідальністю та майстерністю.

Ми висловлюємо найглибші, найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям та бойовим побратимам полеглого Героя. Його подвиг, його самовідданість та безмежна відданість Україні назавжди залишаться вдячною пам’яттю нашого народу.

Вічна пам’ять і слава незламному Захиснику України! Герої не вмирають! 🇺🇦