Сергій Терещенко: Життєвий шлях Героя з Вороніжа

Сергій Вікторович Терещенко народився 15 серпня 1976 року в селищі Вороніж. Був середнім із трьох братів, завжди знаходив баланс у стосунках зі старшим та молодшим. Навчався у Воронізькій ЗОШ №1. Серед шкільних предметів Сергія найбільше захоплювала історія – він мав глибокий інтерес до минулого, подій та людей, які формували світ. Після здобуття неповної середньої освіти, Сергій вступив до Шосткинського ДПТНЗ, а згодом перевівся до ПТУ-42 у рідному селі. Отримавши професійну освіту, юнак розпочав трудовий шлях слюсарем на цукровому заводі.

З 2011 року і до березня 2024 року Сергій працював у будівельній сфері, опановуючи різні затребувані напрямки: маляр-штукатур, плиточник, зварювальник, муляр. Однак справжнім захопленням Сергія було бджільництво. Багато вуликів у саду родини свідчили про його пристрасть до цієї справи, якій він присвячував значну частину вільного часу. Телефон для Сергія був не просто засобом зв’язку, а й джерелом інформації про бджіл, догляд за ними та тонкощі пасічництва. Його ранкові виходи до вуликів, ще о 7й ранку у вихідний день, свідчили про повне занурення у улюблену справу. Сергій мав унікальну рису – він вмів знаходити натхнення у всьому, до чого торкалися його руки: від садівництва та будівництва до роботи з технікою, завжди прагнучи до створення та вдосконалення.

2 травня 1998 року Сергій одружився зі своєю коханою, яку вважав найкращою у світі. З юності він наполегливо домагався її уваги, і врешті-решт створив міцну, люблячу сім’ю. У подружжя народилося двоє дітей – дочка та син, які стали для Сергія найбільшою цінністю і справжнім щастям. За словами близьких, Сергій Вікторович мріяв добудувати та облаштувати їхній дім, створити затишний та спокійний куточок для всієї родини. Він часто уявляв, як разом із дружиною насолоджується тишею, няньчить онуків, радіє їхнім першим крокам. Ця мрія була для нього найбажанішою. Він з любов’ю запитував у дітей: «Коли вже будуть онуки?», висловлюючи свою надію та очікування родинного щастя. У ставленні до рідних Сергій вирізнявся особливою добротою та щирістю. Він любив усіх, завжди був готовий допомогти, підтримати у скрутну хвилину. Сім’я для нього була понад усе, і кожен родич знав, що може на нього покластися. Серед друзів Сергій був душею компанії – відкритий, життєрадісний, з чудовим почуттям гумору. З ним завжди було легко, тепло та надійно.

6 червня 2024 року Сергій став на захист Батьківщини. З його словами: «Хтось же має захищати дім і своїх рідних», він спокійно і відповідально виконував свій обов’язок. На фронті Сергій Вікторович займався ремонтом безпілотних авіаційних комплексів, воював на Донецькому напрямку. Побратими високо цінували його авторитет та довіру, називаючи його опорою та «батьком», який завжди захищав, підтримував та навчав. Його мудрість, відвертість і готовність допомогти робили його особливим.

На жаль, 20 серпня 2024 року, під час повернення з бойового завдання, життя Героя обірвало вороже БПЛА. Сергій Терещенко отримав поранення, несумісні з життям, у Краматорському районі Донецької області.

Низько схиляємо голови у скорботі та шані. Вічна пам’ять і вічна вдячність нашому захиснику!

#Сумщина #Україна #новини #Шостка #Shostka #Ukraine #Sumschina #UA #news