З глибоким сумом повідомляємо про загибель Олександра Васильовича Вітряка, мужнього захисника України, який віддав своє життя за нашу свободу. Олександр народився у мальовничому місті Гнівань 2 квітня 1976 року. Його шлях у цьому світі був сповнений праці, відданості та доброти. Він здобував освіту у загальноосвітній школі №1 ім. Макаренка, закладаючи фундамент майбутніх досягнень.

У мирному житті Олександр Вітряк був відомий як талановитий каменотес, чиїми руками оживали гранітні витвори. Його майстерність виявилася, зокрема, у створенні унікального гранітного піаніно біля місцевої музичної школи. Це свідчить про його творчу натуру та любов до мистецтва. Крім того, він мав цінний досвід роботи ювеліром на підприємстві «Сардонікс», де його золоті руки створювали вишукані прикраси.

Олександр Вітряк був справжнім майстром своєї справи, універсалом, здатним впоратися з будь-якою роботою – від електрика до сантехніка. Його працьовитість, сумлінність та безкорислива готовність допомогти робили його шанованою людиною у Гнівані. Це була людина із золотим серцем, яка завжди простягала руку допомоги тим, хто її потребував.

Трагічна доля спіткала Олександра у травні 2024 року, коли він був призваний до лав Збройних Сил України. Він мужньо став на захист Батьківщини, несучи службу на Одещині. Його відданість країні та непохитна віра у перемогу стали прикладом для багатьох.

Сьогодні, 27 серпня, стало відомо, що серце нашого захисника, солдата Вітряка Олександра Васильовича, перестало битися. Він загинув, захищаючи нашу незалежність та мирне майбутнє. У Олександра залишилися найрідніші люди: любляча дружина, турботлива мати, донька та син, якій він присвятив своє життя. Їхнє горе невимовне, а втрата — непоправна.

Гніванська міська рада висловлює найщиріші та найглибші співчуття родині та близьким полеглого героя. Ми пам’ятатимемо Олександра Вітряка як справжнього патріота, який до останнього подиху боронив нашу землю. Вічна пам’ять нашому Герою! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях та у вічній славі. Інформація щодо зустрічі та поховання Олександра Васильовича буде надана згодом.