Сьогодні сміляни попрощались та провели у засвіти ще одного Героя-захисника, старшого солдата ШЕВЧУКА Артема Юрійовича з позивним “Шева”. Ми можемо лише здогадуватись, скільки йому довелось пережити, скільки побачити смертей друзів, скільки його мрій, планів та сподівань зруйнувала війна… 

Артем Шевчук народився 2 липня 1989 року в м. Сміла. Навчався у ЗОШ № 5.

Вищу освіту здобув у Черкаському державному технічному інституті. З 2019 року Артем працював у Польщі. На третій день повномасштабного вторгнення повернувся додому і в той же день пішов до військкомату.

Очікуючи повістку, наш земляк брав участь в охороні Черкаського аеропорту в складі “Айдару”. Так її і не дочекавшись добровільно, на початку квітня вступив до батальйону “Свобода” 4 бригади оперативного призначення в м. Гостомель. Наприкінці травня 2022 року, після проходження військової підготовки разом з побратимами, Артем Шевчук став на захист Сєвєродонецьку. Служив старшим механіком-водієм 2-го взводу оперативного призначення 7-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го батальйону оперативного призначення військової частини НГУ. Пройшов пекельні бої на найнебезпечніших напрямках фронту: Лисичанськ, Зайцеве, Курдюмівка, Сіверськ, Бахмут. За оборону Бахмуту отримав нагороду “За мужність”, там же отримав і поранення. Після лікування та реабілітації повернувся в стрій і продовжив нищити ворога. Але, на жаль, 13 серпня 2024 року наш Герой загинув, закривши собою побратима, щоб врятувати йому життя. Шевчуку Артему було лише 35…

Артем займався футболом, любив рибалити, справжнім його захопленням були автомобілі, що і посприяло у виборі військової спеціальності. Завжди дбав про свою родину, любив її всім серцем, бо була вона за ним, як за кам’яною стіною. З донечкою в них був неймовірний зв’язок- вони були одним цілим. Він є справжнім прикладом тата, чоловіка, товариша та воїна. “Завжди спокійний, впевнений та усміхнений, хороший друг та надійний побратим, будь-коли готовий прийти на допомогу. Був дуже сміливим та мав авторитет серед побратимів”, – згадують військові товариші. 

Мрія про відпочинок разом з донечкою на морі після закінчення війни залишилась нейздійсненною… Щирі співчуття батькам, дружині, донечці, всій родині, друзям, побратимам та знайомим.

Дякуємо, воїне, за мужність, доблесть, героїзм. За можливість мріяти про майбутнє тієї України, яку ти захищав…

Вічна пам’ять і слава!

Поховали Артема Шевчука на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).