Втомлені від сотень днів військової служби, все менше ізраїльських резервістів з’являються на чергування. Інші відмовляються воювати у війні, в яку вони більше не вірять. Їхня мотивація вичерпана, а втома від безперервних бойових дій стає дедалі помітнішою. Ця тенденція викликає занепокоєння щодо готовності армії та її здатності підтримувати довготривалі військові операції. Резервісти, які раніше були опорою сил оборони, тепер стикаються з глибокою психологічною та фізичною виснаженістю. Деякі з них відкрито висловлюють свою незгоду з цілями та методами ведення війни, що ставить під сумнів їхню подальшу участь у конфлікті. Це явище може мати серйозні наслідки для національної безпеки Ізраїлю, вимагаючи перегляду стратегій мобілізації та підтримки військовослужбовців. Питання про те, як зберегти бойовий дух та ефективність резервних сил в умовах тривалої війни, стає дедалі актуальнішим. Військова втома, яка охоплює значну частину резервістів, потребує негайної уваги та розробки відповідних програм підтримки. Відмова від служби, хоч і не є масовою, але стає тривожним сигналом, що вказує на глибинні проблеми в армійській системі та суспільстві загалом. Необхідно знайти шляхи відновлення довіри та мотивації серед тих, хто присвятив себе обороні країни, але наразі відчуває вичерпання ресурсів.