**Немає в нас слабкої статті**

(Присвячується жінкам, що боронять Україну)

Кажуть люди жінка стать слабка,

Що мужчини це ребра частинка.

Чи ж насправді є вона така

Щира жінка- славна українка?

Це ж козачка з глибини віків!

Тому не назвеш її слабкою,

Доля як і в нас чоловіків

З волею рішучою, стальною.

Ваше щастя викрала війна,

Загорнула долю в чорні шати,

Вічним сном заснула не одна

Героїня, мужня жінка й мати.

Вам би колисати немовлят,

Притискати їх до свого серця,

Але в вас на грудях автомат,

Білі ніжки у військових берцях.

Вам би лад наводити в хатах,

Вчити діток на шкільних уроках.

Замість цього ви десь на фронтах

Під дощем зі зброєю в окопах.

Ваші спини тягне не корсет,

Не кулончик , чи якась прикраса,

А важкий стальний бронежилет

Та в кишенях ще набоїв масса.

Вам би на високих каблучках

Бігати із хлопцями на танці,

Засинати в милого руках,

Прокидатись з посмішкою вранці.

Замість цього бачите ви кров,

Про кохання шепчуть вам гармати.

Головна у серці в вас любов

Україну неньку захищати.

Перемога прийде через вас,

Бо таку країну не здолати,

Де стають на захист кожен раз

Разом з чоловіком жінка й мати.

А коли закінчиться війна,

Монумент зведемо українці,

Тій що захищала нас зповна

Молодій в військовій формі жінці.

Микола Курилюк. Волинь. Дубечне.