Сьогодні минає третя річниця з дня загибелі нашого земляка — Валентина Геннадійовича Дончика, відважного воїна та патріота України.

Валентин народився 4 квітня 1995 року у мальовничому селі Плоске Кіровоградської області. Його життєвий шлях розпочався на цій землі, де він отримав перші уроки життя. Навчався у Плосківській школі, а старші класи здобував знання у Дмитрівській ЗОШ №2. Прагнучи опанувати робітничу професію, він здобув фах будівельника у Кіровоградському ПТУ №9, демонструючи свою працьовитість та цілеспрямованість.

У 2014–2015 роках, у вирішальний для країни час, Валентин проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України, демонструючи свою відданість та готовність захищати Батьківщину. Попри відсутність власної сім’ї, він був справжньою опорою для своїх рідних. З дитинства, зростаючи без батьків, Валентин виховувався під турботливим наглядом бабусі та дядька. У нього залишилися брати й сестри, для яких він завжди був прикладом мужності, сили духу та незламності.

З початком повномасштабного вторгнення, Валентин знову став до лав захисників. 29 серпня 2022 року, під час виконання надзвичайно складного бойового завдання на Херсонщині, у запеклих боях поблизу села Сухий Ставок, старший солдат Валентин Дончик, наш земляк, загинув унаслідок жорстокого артилерійського обстрілу та бою з ворогом. Йому було всього 27 років… Життя обірвалося занадто рано, але його подвиг назавжди закарбується в наших серцях.

11 вересня 2022 року, з глибокою скорботою та шаною, його поховали на рідній землі, у селі Плоске. Прощання зібрало односельців, побратимів та близьких, які прийшли віддати останню шану герою.

🙏 Вічна пам’ять і глибока шана Герою, який віддав своє молоде життя за свободу, незалежність та майбутнє України. Ми ніколи не забудемо твою мужність, твою самовідданість і твою жертву. Твоя пам’ять житиме вічно.

Герої не вмирають!