29 серпня – це особлива дата в українському календарі, день, коли ми вшановуємо пам’ять усіх захисників, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день є нагадуванням про величезну ціну, яку заплатила наша держава за свободу, та про незламний дух наших воїнів.

З 2014 року, коли розпочалася агресія проти України, багато наших мужніх синів та дочок стали на захист Батьківщини. Вони стояли на передовій, боронили кожен сантиметр рідної землі, часто в надзвичайно складних умовах. Багато з них загинули в бою, захищаючи своїх побратимів, мирне населення та майбутнє своєї країни. Їхній подвиг навіки закарбується в історії України.

29 серпня – це день скорботи, але водночас і день гордості. Скорботи за тими, кого ми втратили, і гордості за їхню самовідданість, мужність та любов до України. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожного, хто не повернувся з бою. Їхні імена, їхні історії, їхній внесок у нашу перемогу – це те, що ми повинні пам’ятати та передавати наступним поколінням.

Вшанування пам’яті загиблих захисників – це наш святий обов’язок. Це наш спосіб висловити безмежну вдячність за їхню жертовність. У цей день по всій країні проходять жалобні заходи, покладаються квіти до меморіалів та могил героїв. Це час, коли ми згадуємо їхні обличчя, їхні усмішки, їхні мрії, які не здійснилися.

Ця боротьба триває. Сьогодні багато українців продовжують захищати нашу державу. Пам’ять про тих, хто загинув, надихає нас на нові звершення, зміцнює нашу єдність і віру в перемогу. Ми пам’ятаємо кожного. Ми ніколи не забудемо. Слава Україні! Героям слава!