Кожен крок несе в собі відлуння непрожитого світанку, кожного росяного ранку, кожної невимовленої посмішки, кожного дитячого сміху, що так і не пролунав. Кожен крок – це спогад про розбиті мрії та обірвані надії. Ми йдемо за вас, наші герої, вірячи, що ви бачите нас з небес.

Кожен крок – це біль розбитого серця, що прагне, аби біди нарешті скінчилися. Наші хлопці були разом – спали разом, переживали найважчі моменти разом під Бахмутом, сміялися разом удома, мріяли разом про майбутнє. Сьогодні ми з Людмилою вшановуємо пам’ять наших захисників, і спомин про них живе в кожному нашому кроці. Цей біль, ця втрата – це частина нашої реальності, але разом з тим, це і джерело незламності. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за Україну. Їхні жертви не марні. Вони назавжди залишаться в наших серцях, у наших молитвах, у нашій пам’яті. Кожен крок, що ми робимо, це данина їхній відвазі та жертовності. Ми продовжуємо жити, боротися та вірити в перемогу заради тих, хто вже не може. Їхня пам’ять надихає нас на нові звершення, зміцнює дух і дає сили йти вперед, незважаючи ні на що. Ми не забудемо. Ми переможемо.