Костянтин Давиденко, цивільний в’язень, розповів про свій досвід у російських в’язницях, ставлення російських ув’язнених до вторгнення в Україну, стосунки з українцями, процес свого звільнення та повернення на українську землю. Він був ув’язнений на 7,5 років за сфабрикованою справою про шпигунство, а після завершення терміну незаконно утримувався в депортаційному центрі.

24 серпня Україна зустріла 146 своїх громадян, звільнених з кремлівського полону, серед яких було вісім цивільних. Один з них – громадський діяч з Донбасу Костянтин Давиденко, який провів у російських тюрмах 7,5 років. Його звинуватили у шпигунстві, сфабрикували справу і сім років тримали в ув’язненні, а потім ще півроку – у депортаційному центрі. При цьому, навіть після закінчення терміну, його відмовлялися звільняти чи передавати Україні.

Цивільний бранець Кремля розповів про методи російської каральної системи, яка практикувала утримання українців без слідства і судів ще до повномасштабного вторгнення. Він також поділився, чи змінилися умови для українських в’язнів у РФ після 2022 року, і як люди для російської системи є лише ресурсом.

Костянтине, розкажи, будь ласка, трошки про себе. Хто ти, звідки, чим займався до полону?

До полону я був оцінювачем. У 2014 році, коли почалося російське вторгнення, ми виїхали з Донецької області. Спочатку спробували жити в Криму, бо там були можливості для роботи: українські банки запропонували мені контракт на оцінку втраченого ними на півострові майна. Після виконання контракту я повернувся в Україну і жив у Харкові. Періодично їздив до Криму для оцінки майна, яка була необхідна для юридичних дій в Україні. Під час однієї з таких поїздок мене затримали у Сімферополі.

Коли це сталося?

11 лютого 2018 року. Я приїхав у Сімферополь в офіс до колег. На виході з офісу мене схопили, повалили, почали бити і зв’язали. Закинули в автобус і повезли.

Що було далі?

Мене привезли у якийсь підвал і почали катувати. Все відбувалося без пояснень. Мене били, і я думав, що це пов’язано з професійною діяльністю. Не знаю, скільки часу мене били, поки не прийшов слідчий і не сказав, що йому мене ще знімати на камеру. Тоді мені пояснили, що вважають мене шпигуном.

Шпигуном?

Так.

Що вони інкримінували тобі?

Що я фотографував військові ешелони і намагався вербувати російських військових на співпрацю з СБУ.

А якісь докази вербовки, фотографії військових ешелонів чи іншої техніки?..

Ні. Фотографії з’явилися пізніше, але завдяки адвокату зникли. Щодо